А тим часом колишні чорнобильські атомники і «Укриття» втомилися чекати
У листопаді—грудні народні депутати України буквально бомбардували чорнобильську проблематику.
Так, члени Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час виїзного засідання 13 листопада на ДСП «Чорнобильська АЕС» доскіпувалися, як виконуються закони: про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення та про засади зняття з експлуатації станції. І констатували: «...вже протягом декількох років у зоні відчуження забезпечено стабільний радіаційний стан. Не допущено «залпових» викидів радінуклідів за межі зони відчуження, у тому числі водним шляхом. Вдалося запобігти значних лісових пожеж, які супроводжувалися б підвищенням радіаційного фону».
Це із рішення комітету. А далі в ньому було таке: звернути увагу Кабінету Міністрів на невиконання рішень про фінансування Чорнобильських програм і рекомендувати йому забезпечити те фінансування в повному обсязі, погасити заборгованості, збільшити видатки на ці цілі у проекті дербюджету на 2003 рік тощо.
А на початку грудня підкомітет з питань ядерної політики та ядерної безпеки Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів слухання на тему: «Переведення об’єкта «Укриття» у безпечний стан». І тут звучало переважно те саме: через брак коштів стримується виконання там надзвичайно важливих робіт.
Не лише про брак тих самих коштів ішлося на «круглому столі», який недавно провів підкомітет з питань розвитку новітніх екологічно безпечних технологій Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Так, після загальної оцінки стану на підприємстві, акцентування на недостатньому фінансуванні Чорнобильських програм заступник директора ДСП «Чорнобильска АЕС» В’ячеслав Фомін наголосив на відсутності й донині чіткої концепції зняття з експлуатації станції. До речі, розробити її можна буде не менш ніж за 5—6 років...Далі з вуст то одного, то іншого учасника лунало: ми втратили майже десять років на розробку стратегії закриття і зняття з експлуатації ЧАЕС. Казали й про інше.
Голова Державного комітету ядерного регулювання України Вадим ГРИЩЕНКО:
— Відновити роботу станції неможливо з інженерно-технічних позицій. Адже до остаточної зупинки третій енергоблок зупиняли двічі через низку істотних недоліків. Крім того, чорнобильські енергоблоки не мали герметичної оболонки, так званої другої незалежної системи зупинення. Ми не маємо права зволікати з виконанням усіх робіт з виведення станції з експлуатації, поводження з радіоактивними відходами і перекладати це на наступні покоління.
Член консультативної ради при Міністерстві палива та енергетики України Георгій КОПЧИНСЬКИЙ:
— Я не впевнений, що вистачить тих обіцяних коштів країн «великої сімки» на будівництво нового «Укриття». Тоді брали не реальні розцінки. Ми витратили десять років і багато коштів на декларативні спроби щось більше там робити. А за оцінкою окремих наших і зарубіжних фахівців — можливий обвал покрівлі нинішнього «Укриття». Тоді станеться величезний викид радіоактивного пилу, що накопичився. Проте не повинно статися самовільної ланцюгової реакції. Це теоретично. Хоча вона може відбутися в разі потрапляння великої кількості води у приміщення цього об’єкта.
Директор Інституту геохімії навколишнього середовища Ємлен СОБОТОВИЧ:
— З 1991 року триває дискусія, де будувати геологічне сховище для відпрацьованого ядерного палива. І не лише вилученого з майданчика Чорнобильської АЕС. Невдовзі доведеться закривати інші атомні станції. Найкраще, мабуть, будувати його в зоні відчуження ЧАЕС, територія якої, певно, ще багато столітть буде непридатна для використання. Але там і досі не пробурено жодної свердловини для з’ясування стану породи т. п. Наш інститут розробив уже третю програму геологічного дослідження місць будівництва такого сховища. Але вона не затверджується урядом — немає коштів. А вони й справді будуть чималі — 2—3 мільярди доларів. Тому прошу комітет і всю Верховну Раду визначити термін початку і завершення будівництва сховища із забезпеченням відповідного фінансування. Значною мірою окупилося б, якби ми дозволили зберігати в ньому радіоактивні відходи інших країн, котрі дорого б платили за таку послугу. А для цього треба внести зміни до нашого закону, який забороняє ввезення їх у нашу країну.
Георгій Копчинський вніс корективу: має йтися про високоактивну частину відходів, які залишаться після переробки всіх радіоактивних відходів АЕС. Кількість їх менша, тому й сховище, можливо, не треба будувати дуже велике, на що потрібні також великі кошти.
Голова підкомітету з питань розвитку новітніх екологічно безпечних технологій Володимир ГОШОВСЬКИЙ у своєму вступному слові і, підбиваючи підсумки «круглого столу», наголосив: у нашій країні є науковий потенціал для виконання будь-яких робіт на майданчику ЧАЕС. А стосовно будівництва геологічного сховища можна скористатися досвідом Швеції, Бельгії, Іспанії, де вони вже є давно. Але прискорення робіт на Чорнобильській атомній усе-таки залежить від фінасування. І запевнив: підкомітет і весь Комітет екологічної політики, природокристування та лівідації наслідків Чорнобильської катастрофи наполягатиме на збільшенні коштів, а отже, прискоренні розв’язання чорнобильских проблем. У тому числі й на підвищенні безпеки діючих АЕС, що значно дешевше, ніж подолання наслідків аварій.
А тим часом ДСП «Чорнобильська АЕС» — в очікуванні можливого запровадження стану надзвичайної ситуації —підприємство отримало повідомлення про відключення газу та еклектропостачання, припинення перевезення на роботу транспортом персоналу зі Славутича, скасування інших послуг. Бо через недофінансування з Дербюджету заборгованість становить:
з виплати заробітної плати — 7,1 млн. грн.;
за газ та електроенергію - 6 млн. грн.;
за перевезення персоналу залізничним транспортом — 2 млн.;
за лікувально-профілактичне харчування персоналу —0,6 млн. грн.;
за послуги військових і пожежників — 0,6 млн. грн.;
з оплати підрядникам за виконані роботи — 9,2 млн. грн.
Не отримано коштів:
на гарантування безпечної експлуатації об’єкта «Укриття» — 6,8 млн. грн.;
на виконання робіт із перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему — 9,7 млн. грн.
Ось чому на мітингу 15 грудня, у другу річницю закриття ЧАЕС, працівники підприємства поставили вимоги про погашення перелічених та інших заборгованостей держави, безумовне цілковите і вчасне фінансування всіх Чорнобильських програм.
Рятівником ситуації став новий Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, перший робочий візит якого був саме на ДСП «Чорнобильска АЕС». Він пообіцяв поліпшити фінансування підприємства. Йдеться, зрозуміло, передусім про погашення заборгованості. А ось щодо подальшої перспективи, про яку йшлося на «круглому столі», його думка ще нікому невідома. Та важливо й інше: чи матиме держава таку можливість? А її за будь-яких обставин треба мати. Щоб не скоїлося на гарячому четвертому блоці нове лихо...
