Про що домовилися учасники спільного засідання двох колегій
Ось уже вдруге зустрічаються за одним столом члени колегій Міністерства транспорту України та Київської міської державної адміністрації, щоб вирішити транспортні проблеми, спільні і для столичного міста, і для міністерства.
Виступаючи з доповіддю, заступник голови КМДА Іван Салій зазначив, що такі засідання — це нове слово у відносинах між владними структурами. Бо, з одного боку, міністерство, виходячи безпосередньо на територіальну громаду, має можливість впливати на реалізацію міських проблем. А з другого — міська громада через свою, обрану, владу працюючи пліч-о-пліч з таким могутнім міністерством, легше вирішує свої нагальні й перспективні питання.
Як результат такої успішної співпраці, зазначив Іван Салій, маємо вже збудований Київський залізничний вокзал, рівний якому за комфортністю треба ще пошукати в Європі.
Або ось ще один принципово новий крок у розв’язанні міських транспортних проблем — завершення будівництва комплексного пересадочного вузла «Видубичі», де діють: автостанція, тролейбусна зупинка, станція метро, підземний перехід, залізнична платформа. Все це — на одній території. І пасажири вже відчули зручність композиції із різних видів транспорту. Такі проектування і будівництво пересадочних вузлів різних видів пасажирського транспорту, за словами Івана Салія, є ідеологією і стратегією столиці, за ними — майбутнє.
Результатом співпраці між міністерством та містом доповідач також назвав початок будівництва нової кільцевої автомобільної дороги від Гостомельського шосе і далі аж до площі Шевченка, ремонт і реконструкцію залізничних платформ у межах столиці, які здійснює Південно-Західна залізниця, тощо.
Це були перші, але дуже помітні кроки. А в найближчій перспективі — ціла програма дій спільної роботи на благо киян.
Узяти хоча б ту-таки станцію «Київ-пасажирський». Головний вокзал радує око своєю довершеністю, але там ще потрібно закінчити роботи із спорудження підземного паркінгу з величезним приміщенням торговельно-офіційного призначення, збудувати другий вихід із станції метро «Вокзальна», бо старий уже затісний.
Великі роботи розгорнуться із реконструкції лінії швидкісного трамвая від станції «Політехнічний інститут» до вулиці Старовокзальної, яка пролягає вздовж залізничної колії. «Дорогою життя» назвав Іван Салій цей напрям і для автомобілістів. Бо, щоб позбавитися транспортних пробок на бульварі Шевченка, заплановано зняти трамвайні колії з вулиць Саксаганського, Жилянської, розширити проїжджу частину на них і з’єднати з широкими магістралями, що ведуть до Політехнічного інституту.
Продовжуючи стратегічну лінію на спорудження комплексних пересадочних вузлів, розпочинаються роботи з будівництва таких споруд біля станції метро «Сирецька», «Петрівка» та «Лівобережна».
Оскільки через складнощі з фінансуванням поки що відкладається будівництво мостів через Дніпро, особливо актуальним стає спорудження першої черги Лівобережної наземної лінії швидкісного рейкового транспорту Троєщина — Осокорки вздовж полотна залізниці. Це буде або швидкісний трамвай, або наземний метрополітен. Принаймні величезний житловий масив «Троєщина» найближчим часом буде з’єднаний надійною транспортною артерією з центральними районами столиці. Проект цей дуже складний — як у фінансовому, так і в суто технічному плані. Тільки поєднання зусиль Міністерства транспорту та столичної влади зробить його реальним.
Детально обговорювали на колегії й питання розвитку інших видів транспорту столиці: повітряного та річкового.
Певно, мало хто знає, що в місті незабаром відкриється міжнародний аеропорт — такого статусу здобуває Жулянська авіагавань «Київ». Отже, розмова про закриття цих повітряних воріт столиці остаточно припиняється.
Спільне підприємство чи холдинг за участю КМДА та Мінтрансу починає широку реконструкцію міжнародного аеропорту «Київ». Найближчим часом буде модернізовано за всіма міжнародними стандартами не лише аеровокзал, а й злітно-посадочні смуги, системи посадки та управління повітряним рухом. Найновіші світові досягнення в технічному оснащенні цього господарства матимуть тут своє застосування.
Узяли на себе міністерство та столична влада і відродження річкового пасажирського транспорту. Причали, гідроспоруди, реконструйований річковий вокзал — усе це служитиме переміщенню деякого потоку пасажирів на водні магістралі. Адже здавна Славутич справно перевозив людей та вантажі. То чому йому не продовжити цю роботу? Особливо, коли за цю справу беруться дві такі потужні організації.
