Першим у порядку денному слухань підкомітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки було «Переведення об’єкта «Укриття» у безпечний стан». Йдеться про відомий «саркофаг», що накрив зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Несподіванкою для багатьох присутніх стало те, що голова підкомітету Петро Сабащук першому надав слово Валентину Купному, який донедавна був начальником «Об’єкта «Укриття». Тоді на ЧАЕС цей виробничий підрозділ був самостійним і мав таку назву. То що ж було чекати від усунутого з посади керівника за його своєрідні особисті погляди на організацію роботи на цьому небезпечному об’єкті, котрий треба якнайшвидше перетворити на безпечний?
В. Купному, нині пенсіонеру, вже нема чого втрачати і боятися. А тому він сміливо й відверто висловився: багато чого нині там робиться не так. Серед кількох його пропозицій найважливіші такі. Україна має стати рівноправним партнером Асамблеї країн—донорів, що виділяють кошти на переведення «Укриття» у безпечний стан і розпорядником їх. Переглянути і затвердити урядом структуру українського вкладу в цю справу. І на державному рівні розробити політику співробітництва з Росією у перетворенні «Укриття».
І хоча частково учасники слухань погодилися з В. Купним, але йому все-таки більше дісталося на горіхи. Від кого? Від своїх — директора ДСП «Чорнобильська АЕС» Юрія Неретіна і постійного представника Президента України на цьому підприємстві Олександра Антропова. Нині, мовляв, інші підходи.
Друге питання порядку денного також засвідчило: справді, у нас все-таки виявляються інші підходи і таки пробивається демократизм. Бо слухали не менш несподівані й неординарні погляди стосовно україно-російської угоди про надання Росією кредиту на добудову енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС. А висловлював їх студент, координатор Громадського комітету національної безпеки України Олексій Толкачов. Утім, переконував він присутніх не лише в необачності прийнятого рішення, а й взагалі недоречності та незаконності добудови енергоблоків. Доповідач переконував, що споруджують їх за застарілою документацією і без відповідних державних експертиз, зокрема екологічної. Хоча й тактовно, але «поставив на місце» Олексія директор з добудови блоків НАЕК «Енергоатом» Геннадій Сазонов. На його думку, все робиться на законних підставах. Однак решта учасників слухань — представники громадських екологічних організацій і навіть голова Держкомітету ядерного регулювання Вадим Грищенко розділяли погляди О. Толкачова. І зійшлися на тому, що порушені на слуханнях питання, внесені пропозиції слід обговорювати і шукати золоті зернята доцільності розвитку атомної енергетики з огляду на її вплив на довкілля і здоров’я людей.
