Наше авто ледь встигло загальмувати на «зелене», як раптом підбіг школяр і, плеснувши на лобове скло мильним розчином, почав терти його ганчіркою.

— Розпочалася зима, й підлітки намагаються заробити, — мовби сам до себе мовив таксист і простягнув хлопчикові дві гривні. Ми поїхали далі.

— І часто вони так підбігають? — вирішила підтримати розмову.

— Дивлячись де. Буває, що й на кожному світлофорі. Дратують страшенно. Але іноді й вигідно: лише за дві-три гривні «вилижуть» автомобіль ідеально. Заощаджуєш на автомийках.

— Але ж вони зовсім діти. І опиняються на дорогах, де шалений рух. Це небезпечно...

— А мені що до того? Хай батьки за ними стежать.

Бажання продовжувати розмову не було. Таксист довіз мене до потрібного місця. А наступного ранку я знову побачила хлопчака років тринадцяти, який бігав поміж рядами і намагався заробити.

— І багато платять? — не втрималася я.

— Дивлячись хто. «Іномарочники» іноді можуть підкинути гривень п’ять. А зазвичай — дві.

— Цікаво, а батьки знають, що ти миєш авто?

— Звісно! Мати каже, що я маю допомагати сім’ї. Вона ж бо не працює, а батько отримує замало. У мене ще є три сестрички та братик. Я найстарший з них, от і маю працювати.

— А ти до школи ходиш?

— Іноді. Але батьки мене сварять, якщо ввечері я не принесу грошей. Можуть навіть і побити.

— А скільки за день ти можеш заробити?

— Десять—двадцять гривень. А коли на вулиці багато снігу, то я ще й машини штовхаю. Тоді платять більше.

Мені стало страшно. Страшно через те, що батьки, не працюючи, піддають небезпеці життя власних дітей. Уявіть лише, що станеться, коли машина, котру штовхає дитина, не втримається на слизькій дорозі і поїде назад! Кого тоді звинувачувати в тому, що під її колесами опинився малолітній годувальник сім’ї?

***

— Коли навкруги тільки й розмов, що про можливості заробітку, дитині найважче втриматися перед спокусою мати власні гроші, — коментує психолог Віктор КЛЮЄВ. — Не таємниця, що одних дітей заробляти гроші примушують батьки-алкоголіки чи ті, де в родині є ще багато молодших братиків та сестричок. А іншим бракує грошей, що їх виділяють батьки, і вони намагаються заробити їх самотужки. Треті жадають довести свою цілковиту незалежність.

Дуже добре, якщо батьки влаштували свою дитину на хорошу роботу. Адже там вона буде під наглядом старших і не вскочить у халепу. Але геть в іншому становищі опиняються діти, чиї батьки не можуть чи не хочуть шукати для них роботу. І тоді дитина самостійно потрапляє до дорослого світу, де не завжди може розібратися, що — добре, а що — погано.

— Виходить, він стає жертвою ситуації?

— Так, досить часто діти в ранньому віці стикаються з насильством та рекетом. Їм доводиться боротися навіть за миття авто. Дитина з радістю погоджується на будь-яку роботу. І навіть не уявляє, які можуть бути наслідки.

Нині дуже багато різних оголошень про можливість добре заробити. На такі гачки потрапляють і хлопці, і дівчата. Їм розповідають казки про чудове майбутнє за кордоном, де зовсім не треба знати мови і мати вищу освіту. Вони вірять. А потім курсують то до Польщі, то до Туреччини, то ще кудись. І, гадаю, не варто казати, про який заробіток ідеться...

— А як треба поводитися батькам, якщо їхні діти вирішили заробляти самотужки?

— Якщо це — бажання самої дитини, то батькам варто дізнатися, що змушує її шукати роботу. Можливо, в неї якісь проблеми, а вона боїться розповісти про це. Якщо просто хоче мати власні гроші, тоді найліпший варіант — допомогти їй з пошуками заробітку (дорослій людині видніше, де ошуканство, небезпека, а де справді щось варте уваги). Тоді дитина не постраждає.