Судовою реформою в Україні визначено нові функції і створено європейську структуру системи правосуддя. Змінюються не лише назви, а й ієрархія відносин усередині третьої гілки влади держави. Проте результат цих змін суспільство відчуває поки що надто повільно. Пов’язано це, на мою думку, насамперед з тим, що зовнішні зміни ще практично не торкнулися головної і визначальної ланки системи — людей, яким довірено здійснювати правосуддя на професійній основі. Конституцією та законом України визначено високі вимоги до осіб, які обіймають посади суддів. Водночас сувора відповідальність за нехтування цих, часом декларативних, вимог законодавством поки що чітко не встановлена.
Ще донедавна вважалося, ніби висока довіра суспільства ставить особистість у ситуацію, коли порушення усталених норм суспільної моралі стає неможливим. Утім, у час радикальних поворотів в економічних відносинах відбуваються певні зміни, що цілком закономірно, і в мотиваціях поведінки людей, критеріях, за якими оцінюється авторитет та впливовість кожного. За таких умов ефективність роботи судів із забезпечення законності та правопорядку, охорони конституційного ладу й захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб визначається, передусім, особливим статусом, який судді мають у суспільстві. А це не лише відповідна підготовка і кваліфікація у галузі права, а й високі моральні якості, що відповідають загальновизнаним нормам людської цивілізації і не підлягають подвійному трактуванню. Саме тоді судді стануть справді незалежними і об’єктивними, підкоряючись тільки Конституції та законам України, завжди матимуть широку суспільну підтримку у прийнятті рішень. Адже не секрет, що деякі судді давно втратили право судити інших, маючи власні «плями» на суддівській мантії.
Ще на початку 2000 року Радою суддів України було затверджено «Кодекс професійної етики суддів». У цьому документі вперше зроблено спробу сформулювати певні норми поведінки, яких судді мають прагнути дотримуватись у своїй професійній, громадській діяльності та у приватному житті заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві. Проблема етики діяльності суддів порушувалася й на V з’їзді суддів. Наголошувалося на необхідності посилення взаємної вимогливості всередині суддівського корпусу, ширшого інформування громадськості про осіб, які претендують на право виносити рішення від імені держави. Найавторитетніші юристи підтримали запропонований на розгляд Верховної Ради України мною й моїми колегами, народними депутатами Д. Святошем і О. Каратумановим, проект закону України «Про прийняття Кодексу професійної поведінки (етики) судді».
Беручи до уваги статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, якою передбачено, що «кожна людина має право на справедливий публічний розгляд справи судом, створеним на підставі закону», керуючись Конституцією та законами України, заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві проект Кодексу встановлює правила поведінки, обов’язкові для кожного судді України.
Проектом закону передбачено, що за порушення вимог Кодексу суддя несе відповідальність згідно з нормами чинного законодавства України, аж до припинення його повноважень. Це стане можливим завдяки тому, що в Кодексі зібрано та узагальнено всі наявні в чинному законодавстві норми і правила, що регламентують службову діяльність і приватне життя людей, які присвятили себе служінню закону й утвердженню правопорядку.
Так, нормою закону має стати вимога до судді бути прикладом законослухняності, неухильно дотримуватись присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні. Водночас суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість одержувати про себе відомості, які не порушують його права і особисті свободи, не принижують його честь і гідність, а також авторитету суду та статусу судді.
Серед вимог щодо здійснення професійної діяльності встановлюється також, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя. Він не вправі використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала відома у зв’язку з розглядом справи в закритому засіданні. Він не може робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб, не допускати тяганину, затримку розгляду справ або безпідставне ухилення від виконання інших процесуальних дій, передбачених законами України.
Кодексом передбачено вимоги й до позаслужбової діяльності судді. Вона не повинна бути такою, що ганьбить звання судді і може викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості і незалежності. Суддя не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Серед іншого, суддя повинен уникати особистих стосунків або вчинків у публічній сфері чи особистому житті, що можуть зашкодити його репутації, честі та гідності. Суддівська недоторканність є не особистим привілеєм судді, а гарантією захисту публічних інтересів правосуддя.
Нещодавно на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики було розглянуто проект Кодексу професійної поведінки судді і ми проводитимемо наш законопроект у першому читанні. Водночас на розгляд парламенту пропонується винести й підготовлений нашим авторським колективом проект змін до тексту присяги судді, що стане запорукою незалежності та неупередженості судової влади в Україні.
Михайло ДОБКІН, народний депутат України.
P.S. Учора ВР України прийняла Кодекс професійної етики суддів у першому читанні.
