Вихідними, вирушаючи з дому, ніколи не відмовляю собі в задоволенні пройти повз РАГС, що примостився поблизу мого будинку. Наче магнітом, притягує атмосфера святкового ажіотажу, що панує тут. Прикрашені стрічками і великими весільними каблучками автомобілі, метушливі гості в найліпших своїх костюмах і сукнях з букетами квітів у руках і, нарешті, наречені — саме чекання...
За деякий час у дверях РАГСу з’явиться гурт на чолі з молодятами. Вибухи шампанського, спалахи фотокамер... На якусь мить уся компанія замре перед об’єктивом, по-школярськи розташувавшись на сходах, зробить «чі-і-із», потім розсядеться по машинах, і весільний кортеж зникне в п’янкій далечині. А зморені чеканням (ну не створюються сім’ї згідно з розкладом!) наступні наречені і компанія переступлять поріг зали урочистих подій. Щоб за годину з хвостиком, виконавши певні ритуали, так само щезнути паралельним маршрутом.
Цей весільний коловорот — кульмінаційний день з життя двох закоханих і їхніх родин. Для молодят це — переосмислення себе в новій якості, народження «МИ» і зречення «Я» (принаймні на час медового місяця). А для гостей — святковий карнавал, де кожному відведено певну роль.
Але насамперед цей день — бенефіс нареченої.
Помічено, жодне весілля не минає без резюме гостей «Наша молода — найчарівніша!». І щоразу з ними не можна не погодитися. Бо яку сукню не одягла б наречена, яку зачіску не зробила б, усе одно — вона особлива і неповторна (навіть, якщо лише сьогодні).
До речі, пам’ятаєте бум на кольорові весільні сукні, коли найсміливіші дівчата йшли до РАГСу в яскраво-червоних сукнях? Згодом стали популярними вбрання спокійніших кольорів —рожеві, блакитні, кольору слонової кості. Нині знову актуальні білі сукні.
Але мода є мода. І не виключено, що за кілька років дівчата братимуть шлюб і в чомусь більш революційному. Наприклад, у такому білому комбінезоні, декорованому червоними руками на найцікавіших місцях, що його запропонувала на українському тижні прет-а-порте київський дизайнер Анна Бабенко. Подивимося...
