(Початок у «Сім’ї» за 5 вересня 2002 року).
Запитайте будь-яку дівчину про еталон ходи і вона, не вагаючись, покаже на добре навчених довгоногих красунь, що походжають на подіумі. Однак таке уявлення про красиву ходу вважає хибним заслужений тренер України зі спортивної ходьби Олександр ШИМКО. Першопричину невдалої рекомендації «поворот таза навколо вертикальної осі» він вбачає в незнанні біомеханіки ходьби.
— Це походить від манекенниць і тих, хто стоїть за ними. Але ж їм треба чимось виділитися! Теоретики ходи, на жаль, вирішили «не висовуватися» і погодитися з кон’юнктурою: підтримати вульгарні вертіння стегнами, «вивихи» таза в боки, поперечні рухи, як на палубі корабля під час легкої хитавиці. Ось так, мабуть, і сформувався «поворот таза навколо вертикальної осі». Ну додайте ще: «... тазостегнового суглоба опорної ноги!» — і все було б, як кажуть англійці: «О’кей!»
Моделі, наступаючи підошвами на уявну лінію, збільшують коливання таза, а отже, спричиняють перевантаження у своїх колінних і тазостегнових суглобах. Якщо дивитися на таку ходу зі спини, одразу помітні різкі кидки, «провалювання» таза по боках, провисання махової ноги, відведення тазостегнового суглоба опорної ноги в бік...
— Які рухи все-таки найправильніші, як їх побудувати?
— Для відчуття плавності ходи потрібно «взяти з собою» образ «плескатої поясниці» й «осідлати» образ колеса, вісь якого проходить через центр ваги тіла — і вперед!
До того ж колесо має бути масивне, важке, але легко обертатися. І котитися воно має невідхильно, інерційно, сильно, із запасом швидкості.
Цей образ можна вдосконалювати: тіло має бути ніби підвішене. Потужні рухи рук чергуються з розслабленням, розгін із гальмуванням — «руки піднімають» тулуб з ніг.
Спортивна ходьба лише була б у виграші, якщо в правилах було записано: «Опорна нога має бути випрямлена в колінному суглобі, з моменту постановки на п’ятку (опорної ноги) — до відривання п’ятки від опори».
Мова образів зрозуміліша, ніж найпереконливіші наукові пояснення, вважає А. Шимко. Для відчуття правильності рухів таза він рекомендує такі образи.
Тазостегнові суглоби — ніжки циркуля, які по черзі переставляють уперед.
Дівчатам А. Шимко пропонує уявляти своє пересування у взутті на високому підборі чи у вузькій спідниці, коли незручно згинати ногу в тазостегновому суглобі. Тоді крок виходить більший завдяки поворотові тазом, а не за рахунок винесення ноги вперед. Або підніміться вгору сходами, коли треба тазостегновий суглоб махової ноги трохи переміщувати вверх відносно суглоба опорної ноги. Запам’ятали? Перенесіть це на ходіння площиною.
Ступні обов’язково дивляться в бік — носки розведені!
Виявляється, хода Чарлі Чапліна найправильніша. Хоча й викликала сміх! Ця хода не буде такою комічною, якщо подумки зняти з Чарлі черевики і надати йому швидкості.
До речі, наступного разу поговоримо про черевики.
(Далі буде).
