Мій десятирічний сусід устиг поміняти за чотири роки навчання три школи. Батьки віддавали його до тих, що поруч з домівкою. А потім з’ясувалося, що знань він там не здобуде. І переводили до іншої.
— Таке частенько трапляється. Тож перш ніж віддавати дитину до тієї чи тієї школи, слід усе про неї дізнатися, — розповідає психолог Віктор КЛЮЄВ. — Батьки мають знати, які предмети і скільки років там вивчають, наскільки кваліфіковані вчителі в цій школі. Найкраще, якщо у вас є знайомі, чиї діти вчилися чи вчаться в цьому закладі.
Я знаю школи, в яких навчаються діти і навіть онуки випускників минулих років. Виходить ціла династія. Це свідчить про те, що школа користується довірою, її вже випробували роками.
— А що, коли батьки хочуть віддати своє чадо до престижної школи іншого району?
— Можна й так. Але потім з’являється проблема, хто відвозить дитину і хто забирає назад. Особливо важко, якщо батьки живуть в одному районі, працюють у другому, а дитина навчається в третьому. Тому школу ліпше обирати або поруч з домівкою, або ближче до роботи батька чи матері.
— Тобто ідеальний варіант — це коли дитина навчається «від а до я» в одній школі?
— Так, але, знову-таки, дивлячись яка школа. Якщо вона влаштовує і батьків, і дитину, то це справді ідеальний варіант.
Якщо ви обрали, припустімо, елітну школу, подумайте, чи буде ваша дитина почуватися там затишно. Адже тоді вона має вдягатися не гірше решти дітей, мати кишенькові гроші та інші дрібнички, які не дадуть відчути себе білою вороною.
