Мій маленький онук часто хворіє: у нього проблеми з легенями і від найменшої застуди він задихається. Тому малюк — постійний пацієнт дитячого відділення при Деснянському військовому шпиталі.
Це маленьке (кілька палат, процедурна та туалет), але таке необхідне дітям відділення закривають, щоб розширити інше. Я розумію, що це також важливо, але ж не за рахунок дітей! Завідувачка відділення — хороший лікар, чуйна людина. Але й вона не може пробити стіну байдужості.
Від хвороби ніхто не застрахований, і якщо раптом дитині стане погано вночі, то куди з нею бігти? Районна лікарня схожа на барак і розташована далеко. «Швидкої» не завжди й дочекаєшся: то бензину нема, то поїхала за іншим викликом.
Іде зима, а з нею — холод і хвороби... В нашому селищі Десні завжди було багато дітей і дитячому відділенню роботи вистачало. Невже тепер діти стали непотрібні? Про яке тоді здоров’я нації можемо мріяти?
Десна Козелецького району
Чернігівської області.
