Виповнюється 70 років українській великій енергетиці — 10 жовтня 1932 року стала до ладу перша черга Дніпрогесу.
Будівництво Дніпрогесу засвідчило велич таланту вчених, інженерної думки, силу духу тисяч простих будівельників, які щиро вірили в свою історичну місію, підкоривши могутній і норовливий Славутич. Під гаслом «Даєш Дніпрогес!» найдосвідченіші будівельники і трудівники з навколишніх сіл працювали пліч-о-пліч, створюючи технічно й архітектурно досконалу споруду Дніпровської греблі.
Тут усьому світові було продемонстровано монолітну дружбу багатонаціонального колективу будівельників. Із Білорусі і північних районів країни везли на будівництво ліс, із Азербайджану — нафту, з Донбасу — вугілля.
Придніпров’я давало метал, харківські машинобудівники — металоконструкції, московський завод «Динамо» та ленінградський «Електросила» — електрообладнання, село — продовольство.
Це вже пізніше країна славила героїв п’ятирічок, ударників, які самовіддано трудилися на благо своєї Батьківщини. Однак першими героями праці по праву можна назвати тисячі будівників Дніпрогесу.
За рекордно короткий термін — всього за п’ять років — було збудовано одну з найбільших станцій Європи. Не можуть не вражати цифри. За 70 років виробіток електроенергії становив 207 млрд. кВт/год.
Дніпрогес став основою для початку широкого будівництва ліній електропередач, поклав початок створенню енергомережі в Україні. Його енергія сприяла швидкому розвиткові промисловості й електрифікації індустріальних міст та сіл Придніпров’я. З будівництвом у 1940 році. ЛЕП Запоріжжя—Курахівка енергія станції почала живити міста та промисловість Донбасу.
Гідроенергетика переживала злети і падіння. Будівництво і навіть існування великих ГЕС піддавали критиці. Нині сумніви залишилися позаду, і в гідроенергетики відкрилися нові перспективи. В Україні, де практично половину електроенергії виробляють атомні станції, ГЕС є регулівними потужностями, які утримують частоту в енергомережі в постійному робочому режимі.
Протягом багатьох років гідростанції на Дніпрі, насамперед Дніпрогес, служать полігоном для впровадження прогресивних виробничих рішень, базою для випробування нових будівельних конструкцій, сучасного обладнання, нових робочих режимів, удосконалення технологічного процесу виробництва електроенергії. Нині ми з певністю можемо сказати: гідроенергетика має майбутнє — через вдосконалення і оновлення гідропотужностей, створення «малої» гідроенергетики, яка існує в гармонії з навколишнім природним середовищем.
Патріарх української гідроенергетики Дніпрогес і сьогодні — її флагман. Багато технічних рішень, віднайдених на Дніпрогесі, впроваджували на інших електростанціях. У наш час це основна електростанція в енергосистемі України з регулювання потужності та частоти, її надійний аварійний резерв.
Від імені Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки щиро вітаю дніпрогесівців із знаменним святом — 70-річчям Дніпрогесу. Перша з великих будов періоду індустріалізації, один із головних об’єктів плану ГОЕЛРО, Дніпрогес залишається сторінкою історії, яку не поставили під сумнів, не піддали ревізії у пострадянський час.
70 років — це одне людське життя, зміна трьох поколінь. Для Дніпрогесу цей вік — лише початок реалізації нових планів і звершень. Історія не закінчилася. Історія лише починається. Її найцікавіші сторінки — попереду.
Бажаю енергетикам міцного здоров’я, щастя, натхнення, успіхів, подальших звершень на благо нашої Батьківщини.
Андрій КЛЮЄВ, голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
