А занесли його під цього веселого козака, який красується на українських сірниках, що випускає перша в Україні Рівненська сірникова фабрика, конкуренти з Росії та Білорусі.
Це порівняння, звичайно, образне, але дуже влучно передає проблему, яка віднедавна виникла у нашого вітчизняного виробника. Вона фактично означає економічну війну нашим сірникам, намагання в будь-який спосіб змусити його поступитися на українському ринку білоруським та російським. Слово «конкуренція» тут не зовсім доречне. І ось чому.
— Річ у тім, що в Україну завозять сірники за, як то кажуть, смішними цінами, — розповідає генеральний директор державного лісогосподарського об’єднання «Рівнеліс» Володимир Грицайчук. — Скажімо, у першому півріччі нинішнього року тільки через Рівненську митницю від приватних підприємств Росії та Білорусі пройшло 10 мільйонів коробок сірників по... 0,5 копійки за коробку. Занижуючи митну ціну на ввезені сірники, зарубіжні постачальники ошукують нашу державу — не сплачують повною мірою передбачені законом митні платежі.
Це також боляче вдарило по економіці молодого українського підприємства, яке, на відміну від зарубіжних приватників, не може дозволити собі встановити нереальну ціну, а відтак — скласти цінову конкуренцію «інтервентам». Щоправда, в українських виробників сірників є великий козир — висока якість продукції. Її, на жаль, не завжди бере до уваги пересічний покупець, який через свою малозабезпеченість та бідність «клює» на ціну (а завезені сірники дешевші, хоча й виникає сумнів, чи так само дешево вони обходяться виробникові?). Але, схоже, гра варта того, щоб піти на маленькі поступки і навіть збитки, аби не втратити український ринок, розраховуючи в майбутньому на реванш.
Тим часом на Рівненській сірниковій фабриці через згадану «інтервенцію» нагромадився місячний запас вітчизняних сірників, тобто на суму близько мільйона гривень.
— Ми подали в Міністерство економіки антидемпінгову скаргу з приводу ввезення в Україну дешевих сірників, їх митної вартості, — розповідає виконувач обов’язків директора Рівненської сірникової фабрики Василь Тихончук, — а також клопотання захистити вітчизняного товаровиробника. Останнє можливе за умови запровадження квоти на ввезення в Україну сірників іноземного виробництва. Ми підрахували: щомісячна потреба України в сірниках — близько 120 мільйонів коробок, наша фабрика може випускати за місяць до 50 мільйонів коробок. Решту можна було б завозити з-за кордону, тільки за реальними цінами. І проблему збуту українських сірників було б знято з порядку денного.
Рівне.