Хтось із великих людей якось сказав: «З усіх домашніх ліків гарна дружина — найкращі». І це правильно! Нам із дружиною разом 139 років! У житті зазвичай сильна стать виявляється слабкою. Так сталося і з нами.
Хвороба захопила мене в найспекотніший період літа. За вікном — більше тридцяти, а моя температура тіла після операції підскакувала до сорока. Й естафету за щонайшвидкіше одужання в лікарів перехопила дружина, Валентина Микитівна. Не одну безсонну ніч провела вона біля мене, кожної години міняючи мокру від поту білизну. Уважно стежила за крапельницею, постійно підтримуючи зв’язок з черговим лікарем та медсестрами.
На іншому кінці міста в неї самотня і не менш хвора сестра. За містом — садово-городня ділянка, на якій постійно треба працювати. А знаєте, як важко з лікарняного ліжка спостерігати за непосильною працею близької тобі людини та усвідомлювати, що ти не в змозі нічим їй допомогти?..
Наближається наше золоте весілля. І мені б дуже хотілося, щоб цей лист став приємним сюрпризом для моєї неоціненної другої половини та якоюсь компенсацією за мою, певно, стримано-скупу увагу. Дякую за все, дорога!
Суми.
