Чи не з’являлося у вас коли-небудь бажання дізнатися, що відчуває риба, яка смакує хробачком на гачку? І про що вона думає, коли рибалка лагідно підводить її до того місця, звідки прямий шлях на сковорідку?
Навіть якщо ви людина не допитлива і чужі проблеми вас аж ніяк не обходять, подібні відчуття, напевно, виникали і у вас.
Коли є вільний час і, як співає відомий український співак, «що його робити, коли нема роботи», можете поекспериментувати над собою і зануритися у вир працевлаштування.
Пошук праці можна почати з газетних оголошень. Для молодої людини без досвіду можна знайти заробіток, приміром, 500 гривень за день — за фотозйомку в тому вигляді, який потрібен працедавцеві. Ще можете клюнути на рекламу фотопроб майбутніх фотомоделей — безплатно! — для подальшого працевлаштування у Кореї, Франції, Англії та інших країнах. Тобто в цьому разі ваш гачок — у слові «безплатно».
Реально влаштуватися танцівницею в еротичне шоу, тому що нині деякі розважальні заклади або товариства з обмеженою відповідальністю без цього видовища просто перестануть себе поважати.
А може, вас приваблює інтелігентна робота гувернантки чи, приміром, масажистки?
Тепер — про працю за майже безмежні заробітки — у приватних фірмах. Цифри на всі смаки: 100 — 500 і більше доларів на місяць (або щоденно — 100 гривень і вище).
Вік працівників обмежений — 30—35 років. Можна знайти й щось абсурдне на кшталт: «Фірма шукає висококласного спеціаліста 20—22 років з досвідом роботи не менше 3 років за фахом».
Отже, на цих «гачках» — високий заробіток, гнучкий графік роботи. Прописка — не обов’язкова. Можливе сумісництво та кар’єрне зростання, міжнародні поїздки, перспективна робота із забезпеченим майбутнім і т. ін.
Для того, щоб ви не думали, що все це організовано абияк, є «конкурсний» відбір, тобто приймають на роботу кращих з кращих.
За вказаним телефонним номером вам призначають час зустрічі в офісі, причому дуже наполегливо. Погоджуйтесь, домовляйтеся — і свого «хробачка» ви майже вхопили.
Перша зустріч з «іноземною» фірмою може вас розчарувати. Зазвичай входом до неї можуть виявитися вельми обшарпані двері, за якими — нещодавно нашвидкуруч відремонтована під офіс квартира.
Процедура з «ковтання хробачка» триває. У зазначений час збирається чимало бажаючих служити спільній справі. Далі за схемою — розповідь представника фірми: щасливчика, котрий піднявся з нульового рівня до крутих верхівок. Потім вам пропонують піти на платну презентацію фірми або на платне навчання. Після цього ви стаєте заручником мережевого маркетингу, де «вовка ноги годують». Або за бажання самі виконуєте роль посередника між фірмою та шукачами роботи. Принаймні в таких конторах ви відчуваєте себе особою неповторною і вкрай потрібною.
Ще один варіант пошуку — звернутися до відповідних приватних фірм. Тут є своя небезпека. Якщо ви заплатили гроші наперед, вони можуть зникнути разом із добродіями та гарантією на ваше працевлаштування. Тож порада одна: не платіть за ці послуги відразу. Якщо фірма солідна, вона своє візьме пізніше — з вашого роботодавця, а точніше — з вашої першої зарплати. Не є панацеєю від усіх бід і державна служба з працевлаштування. Однак тут ви можете принаймні розраховувати на надійність роботодавця. Міські служби користуються єдиною комп’ютерною мережею, в якій є більш-менш повна база даних про вакансії.
Дорогу долає той, хто йде. Під лежачий камінь вода не тече. Хай ці слова народної мудрості підтримають вас у ваших сподіваннях.
