Одного разу, набравшись сміливості та нахабства, підійшов я до майора ДАІ і запропонував проїхатися вулицями столиці.
Пояснив, що не заради марної цікавості відриваю офіцера від прямих обов’язків. Мав я конкретну мету: зафіксувати дорожні знаки, встановлені, на мій погляд, безпідставно. На догоду комусь чи заради користі.
Майор, уважно вивчивши моє посвідчення, поспіхом і нервово відмовився: мовляв, звертайтеся до начальства.
Користуючись нагодою, звертаюся до керівництва столичного УДАІ і прошу організувати щось на кшталт «совдепівського» рейду столицею з вищезазначеною метою...
А поки що запрошую тебе, читачу, зробити півгодинну екскурсію найближчими вулицями.
Отже, їдемо проспектом Радянської України. Щоб повернути наліво, до будинку, в якому ви мешкаєте, треба проїхати до кінця трирядної дороги і там розвернутися. Чому це, власне, господарі шляхів не здогадалися перервати подвійну лінію у потрібних місцях? А що, запитує, в свою чергу, працівник ДАІ, наш брат робитиме? Адже нині біля будинку № 32 він ставить машину за кущами і «контролює», покурюючи, ситуацію. Дивись, то один повернув, то другий. А перерви ті смуги...
Непотрібний і цілком необгрунтований, на думку знайомих водіїв, знак «Поворот ліворуч заборонено» стоїть на проспекті Свободи. А на Межевій, куди й заборонено поворот, не раз бачив людину із жезлом. Водій-порушник наївно цікавиться у нього, чому широка і добре заасфальтована вулиця раптом перетворилася на дорогу з одностороннім рухом? Сержант, який оформлює протокол, на це лише лукаво посміхається... І строчить документ до суду.
На вулиці Копиловській з боку Сирецької роками стоїть знак «В’їзд заборонено». Запитую у старшини міліції: чому? На вулиці, відповідає, розташовано дві школи. Ось на прохання дирекції й обмежили рух транспорту.
Але чому не знімають «цеглину» на час літніх канікул? Та й до школи діти у переважній більшості ходять дворами. Знаю це не з розмов.
Знак «В’їзд заборонено» висить і на початку Петропавлівської вулиці. Навіщо? А на вулиці Шамрила обмежено швидкість руху транспорту до 40 кілометрів. Яка причина? І чому знак стоїть на півдорозі і в одному напрямку?
Таке враження, що одного разу поставивши заборонні знаки (на прохання, за вказівкою?), дорожня служба геть забуває про них. Ну, а співробітники ДАІ що? Чому вони мовчать, коли бачать і знають, що обстановка і ситуація на дорозі дають змогу ці знаки зняти? Однак вони завжди знайдуть пояснення та виправдання будь-якому «потолочному», тобто волюнтаристському рішенню. Бо є в тому, не приховуватимемо, їхній прямий зиск. Та й працювати спокійніше, якщо навколо самі «цеглини». Це моя думка.
Редакція готова оприлюднити позицію опонентів. А ще ми чекаємо на відгуки від водіїв, які вважають, що встановлені знаки на шляхах їхніх міст чи селищ, м’яко кажучи, не відповідають дорожній обстановці.
