Із турботою про сьогодення та майбутнє

Україна, незважаючи на значний спад індустріального та агропромислового виробництва в кризовий період, і тепер належить до тих країн світу, які мають ще надто високі рівні негативних антропотехногенних навантажень на навколишнє природне середовище. На її території сконцентровано потужний виробничий потенціал надзвичайно ресурсомістких, зокрема енерго-, земле- й водомістких, і багатовідходних галузей економіки. В переважній більшості галузей навіть в останні роки стабілізації та піднесення виробництва застосовують екологонебезпечні технології, використовують застарілі та зношені основні фонди, машини й обладнання. Тому загальновизнаний міжнародний екологічний статус нашої держави — це «зона екологічного лиха».

Усе сказане переконливо свідчить, що Україні вкрай потрібні принципово нові і державна екологічна політика, і модель соціально-економічного розвитку, ефективного функціонування її продуктивних сил. Екологічна політика повинна забезпечити, з одного боку, раціональне, екологобезпечне та екологозрівноважене природокористування й широкомасштабну екологізацію виробничих процесів у всіх сферах національної економіки, а з другого — комплексне вдосконалення матеріально-технічної бази та структури суспільного виробництва з урахуванням вимог, критеріїв і обмежень ресурсо-екологічної безпеки. Адже тільки таким чином Україна буде спроможна реалізувати на практиці концепцію сталого розвитку й інтегруватися до загальноєвропейського екологічного й економічного простору.

Саме фундаментальній науковій розробці та еколого-економічному обгрунтуванню напрямів, методів і механізмів системного розв’язання зазначених вище проблем присвячено цикл наукових праць «Еколого-економічні основи раціонального природокористування, формування наукових засад сталого розвитку та забезпечення екологічної безпеки України в умовах ринкових трансформацій», який допущено до участі в конкурсі на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2002 року. Цикл включає монографічні видання та інші публікації провідних українських учених економістів-екологів Національної академії наук (Ради з вивчення продуктивних сил України, інститутів економіки, проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, регіональних досліджень), які зробили найвагоміший внесок у дослідження теоретико-методологічних і прикладних аспектів взаємодії суспільства, виробництва та природи на сучасному етапі розвитку людської цивілізації.

Авторам зазначеного вище циклу (Борщевський П. П., Буркинський Б. В., Волошин В. В., Данилишин Б. М., Долішній М. І., Дорогунцов С. І., Кравців В. С., Степанов В. М., Трегобчук В. М. і Харічков С. К.) належить незаперечний пріоритет у розробленні, по-перше, еколого-економічних основ організації раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, по-друге, теоретико-методичних і прикладнихпроблем забезпечення ресурсо-екологічної безпеки України в умовах ринкових трансформацій і, по-третє, концептуальних засад, принципів, напрямів та організаційно-економічних механізмів переведення національної економіки на модель сталого функціонування. Крім того, ними чітко сформульовано й усебічно обгрунтовано загальнодержавні та регіональні пріоритети економіко-екологічної політики. Це вкрай важливо з точки зору реалізації природоохоронних заходів, проведення цілеспрямованої роботи з екологізації суспільного виробництва та удосконалення його структури з метою істотного зменшення негативних антропотехногенних навантажень на природне середовище та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Заслуговують уваги і високої оцінки виважені та аргументовані пропозиції авторів циклу щодо запровадження системи державного регулювання раціонального й екологобезпечного використання природних ресурсів, насамперед земельних, водних і лісових, їх відтворення та охорони, а також дійових економічних механізмів стимулювання природоохоронної діяльності в Україні. Саме це, на нашу думку, є реальною передумовою для переведення її народногосподарського комплексу в найближчій перспективі на модель сталого еколого-економічного розвитку. Автори переконливо доводять, що ефективного розв’язання гострих ресурсо-екологічних проблем можна домогтися лише тоді, коли суто ринкові важелі регулювання та охорони навколишнього середовища доповнюються системою державних екологічних інструментів, фінансово-економічних механізмів, принципів моделювання тощо.

Серед методологічних і прикладних розробок циклу чільне місце посідають регіональні аспекти організації раціонального природокористування та охорони довкілля, питання формування ефективної регіональної екологічної політики з урахуванням диференціації природних, соціальних, виробничих й економічних умов життєдіяльності людини. Передовсім це стосується тих регіонів, які характеризуються великими масштабами деградації природи і напруженою екологічною ситуацією, — Донбасу, Причорномор’я, Карпат та Полісся.

Нарешті, слід зазначити, що результати фундаментальних досліджень і прикладні розробки авторів циклу було широко використано під час формування національної екологічної політики, підготовки законодавчих і нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України. Зокрема, законів «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про зони надзвичайних екологічних ситуацій», «Про Національний екологічний фонд», «Про екологічну експертизу», «Про відходи», «Про охорону земель» (проект) та кодексів: Земельного, Водного, Лісового і про надра, Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та покращання якості питної води, Концепції розвитку водного господарства України, проектів Концепції сталого розвитку України і Загальнодержавної програми розвитку водного господарства України та інших.

Ми глибоко переконані в тому, що автори циклу фундаментальних наукових досліджень і розробок, про які йдеться, заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2002 року. Їх вирізняє не лише турбота про сьогодення, а й оптимістичний погляд у майбутнє.