Після психологічної реабілітації в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) додому повернулися десять бійців, які перед тим лікувались у Вінницькому військово-медичному центрі. Волонтери, котрі їх супроводжували, кажуть, що в очах у хлопців нарешті з’явилися іскри радості. Щоправда, дехто з них знову вирушив на Донбас.

«У 5-зірковому готелі почувалися шейхами»


Захисників України розмістили у фешенебельному 5-зірковому готелі в місті Аджман. Розташований готель на першій береговій лінії, засинали під шум хвиль. Кращих заспокійливих годі шукати. Дорога, проживання, харчування, різноманітні екскурсії — усе це для них було безплатно. На кишенькові витрати кожен отримав по 200 арабських дирхам. Та ще й додому повернулися не з порожніми руками. Хто зробив для них такий подарунок — з пекла війни у рай земний?
Відпочинок в одній з найбагатших країн світу став можливий завдяки волонтерам з Вінниці, українській діаспорі в ОАЕ, а також нашому посольству в цій країні. Волонтери просять висловити щиру подяку послу України Юрію Полурезу та консулу в місті Дубай Петру Головешку. Вони особисто провідали бійців, спілкувалися з кожним, надали транспорт для екскурсійних поїздок. На прощання щиро подякували за сміливість, міцно потиснувши руки.
— Найбільше маємо дякувати українській діаспорі в Еміратах, — каже вінницький волонтер Ірина Мазур, яка разом з колегою Наталією Березюк супроводжувала бійців. — Це на їхні пожертви відважні хлопці змогли хоча б на деякий час забути про те, що вони пережили на війні. Не тільки засмагли і відпочили. У їхніх очах з’явилися іскри радості. Вони заговорили про плани на майбутнє.
Починалося все несподівано. До Запоріжжя приїхала жінка на ім’я Олена, яка мешкає в Еміратах. Провідала поранених. Перед тим вони лікувались у Вінницькому військово-медичному центрі. Хлопці так схвально відгукувалися про тамтешніх волонтерів, що пані Олена вирішила познайомитися з ними. Поїхала до Вінниці. Не тільки провідала поранених. Організувала для частини з них вечір у ресторані. Доставили декого навіть на інвалідних візках. Тоді й познайомилася і з бійцями, і з волонтерами. Всі дякували гості. Але й гадки не мали, що згодом вона запросить їх в Емірати.
Серед десятьох бійців, яких відібрали на реабілітацію, двоє було вінничан. Десантник із 95-ї бригади 21-річний Владислав, який втратив кисть руки, рятуючи екіпаж БТРа, та «айдарівець», його ровесник, Ілля, у нього поранення колінного суглоба. Хлопці після повернення кажуть, що вперше побували в таких апартаментах, почувалися там, як арабські шейхи. Так само захоплені поїздкою бійці із Запорізької, Київської, Миколаївської і Харківської областей.


На піску написали «Слава Україні!»


— Коли я побачив араба і трьох його маленьких дітей, а вони всі — у вишиванках, у мене мову відняло, — розповів кореспонденту «Голосу України» Ілля. — З’ясувалося, це чоловік однієї з наших емігранток. Там багато наших ходять в українському національному вбранні. Емірати зарядили мене конкретно! Я патріот України. Для мене кращої землі, ніж наша, немає. Але там люди перевернули всю мою свідомість — і діаспора, і араби підкорили щирістю.
Згадує, як наш посол дав їм наказ щодня до обіду проводити час на морі. Хлопці великими літерами на піску написали «Слава Україні!». Після обіду їздили на екскурсії. Побували у всіх семи Еміратах. Особливо вразив архіпелаг островів у формі пальм. Звідси й назва. Це фантастика — будувати будинки і всю інфраструктуру на воді, насипавши перед тим пісок і каміння.
Багато представників діаспори долучалися до того, щоб допомогти гостям. «Один із місцевих арабів надав яхту, — розповідає волонтер Наталія Березюк, яка також супроводжувала групу. — Він був одягнений у футболку з написом англійською «Я люблю Україну». До того ж яхту прикрасив синіми і жовтими кульками. Дозволив закріпити Державний прапор і стяг Правого сектора.
Напередодні від’їзду українців менеджер готелю, теж араб, зробив для них подарунок — накрив стіл на набережній. Але більше вразило інше. Офіціантки одягли на голови віночки, а одяг прикрасили жовто-блакитними стрічками. Було багато кульок такого самого кольору.
— Росіяни в цей час зі своїх балконів, дивлячись на нас, давилися слиною не тільки від барбекю на столі, — каже Ілля. — Їх давила жаба від того, як до нас ставилися зовсім чужі люди араби. Всі знали, що це приїхали ті, хто на смерть захищає Україну від російської агресії.
До речі, одного з бійців залишили на лікування. Витрати взяла на себе діаспора.
Як повідомила вінницький волонтер Наталія Ішкова (це вона оформляла бійцям документи на поїздку), українська діаспора пообіцяла таку само психологічну реабілітацію ще одній групі поранених бійців. А перед цим в Еміратах українці приймали вдів з їхніми дітками.
Вінницька область.

 

Під час перебування бійців і волонтерів в Еміратах з ними охоче фотографувалися представники української діаспори.


Фото надане волонтером Іриною Мазур.