Жорстке, якщо не запекле політичне протистояння в Харкові минулої неділі, мабуть, змусило багатьох замислитися над таким простим і таким водночас складним питанням для України — що ж буде далі з Батьківщиною і з нами? Події, пристрасті, зіткнення, що вихором пронеслися за минулу добу, змушують серйозно замислитися над цим.
Подія перша. У неділю 6 квітня в Харкові біля драматичного театру ім. Т. Шевченка спалахнула бійка між проросійськими мітингувальниками та нібито активістами «Правого сектору». Перші на центральній площі вимагали проведення референдуму за федералізацію. Одночасно біля театру ім. Т. Шевченка прихильники Євромайдану проводили антивоєнне віче й концерт «Лівобережний рок-2» на підтримку цілісності України. У проросійському натовпі хтось підкинув ідею, що з цими «майданутими» нарешті потрібно розібратися по-дорослому — і в хід пішли пляшки, каміння, петарди, вибухові пакети. Від розправи їх урятувало тільки втручання міліції. Але все-таки розлючений натовп кількасот метрів штовхав євромайданівців, змушуючи їх буквально повзти на колінах так званим коридором ганьби.
Подія друга. Близько 21.00 цього ж дня почався штурм будівлі облдержадміністрації. На багатьох із штурмувальників — маски та каски, люди озброєні палицями. Стає очевидним, що це вже вийшли поштовхатися міцні хлопці й чоловіки. У бік міліції, що стоїть в оточенні, летять каміння та вибухові пакети. Міліція практично не виявляє спротиву і хвилин за десять штурмувальники проривають оточення. О 21.30 над будинком ОДА підняли російський прапор. А міліція поступово залишає будівлю і територію біля адміністрації.
Подія третя. За фактом учорашніх масових заворушень у Харкові та захоплення ОДА розпочато кримінальне провадження. Прокуратура Харківської області повідомила, що відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 Кримінального кодексу України (масові заворушення). Наразі виконуються першочергові слідчі дії, розслідування перебуває на контролі керівництва прокуратури області. Але ні з ранку, ні в обідню пору мені так і не вдалося почути від кого-небудь із мітингувальників, що починаються якісь затримки або арешти. Схоже, міліція, навчена гірким досвідом останніх місяців, не прагне вчергове підставлятися. І це особливо насторожує, адже якщо завтра на площі українці підуть на українців, роз’єднувати їх уже не буде кому.
Подія четверта. У понеділок близько 9 ранку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що будівля Харківської облдержадміністрації повністю звільнена від сепаратистів. «Харків. Будівлю ОДА повністю звільнено від сепаратистів. Почався робочий процес. Спасибі тим, хто допомагав. Я працюю в Харкові. Прошу харків’ян підтримати процес адекватного врегулювання», — зазначив А. Аваков. І далі: «Зараз роботу Харківської облдержадміністрації відновлено. Тривають консультації між громадськістю і працівниками міліції щодо досягнення домовленості про розблокування території, прилеглої до адмінбудівлі...»
У цей же час ваш кореспондент перебуває в будинку облдержадміністрації. Він заповнений протестувальниками. Стомлені наряди міліції просто сидять на сходових маршах. Не бачу ні тих, хто переміг, ні переможених. Ситуація, схоже, патова.
Подія п’ята. Понеділок, ближче до обіду. На площі Свободи проходять два мітинги. Прихильники Євромайдану проводять акцію проти сепаратистів. На майданчику перед будинком облдержадміністрації — мітинг проросійськи налаштованих активістів, які вчора штурмом взяли будівлю. Вони вимагають, щоб депутати облради протягом найближчого часу прибули і провели сесію, на якій висловили б свою позицію з приводу майбутнього України та відповіли — з ким вони. Депутати в будівлі облради не зібралися. Голови облради на робочому місці теж немає.
Подія шоста. Близько 13.00 проросійські активісти знову розігнали проукраїнський мітинг. Міліція спочатку намагалася відгородити євромайданівців кордоном, потім майже не перешкоджала діям проросійських активістів.
Як повідомили в метрополітені, центральні станції закриті у зв’язку з масовими заворушеннями на площі Свободи.
Що буде далі — ніхто не знає...
Харків.
