Количівці перекрили трасу
Майже 300 мешканців Количівки на дві години перекрили у селі автомагістраль Чернігів—Київ. У такий спосіб вони заявили про свій протест щодо таємного переділу їхнього пасовища. Селяни після святкування Великодня були поставлені перед фактом: на лузі, де традиційно випасали корів, з’явилися невідомі, які розмічали дерев’яними стовпчиками межі ділянок. Як з’ясувалося, на добрій частині пасовища «оселився» кооператив «Георгіївський», його члени отримали згідно з чинним законодавством(?!) землю. При цьому ділянки вже мають кадастровий номер! Більшість із них — по 12 соток. Але й кілька — по 2 гектари! Одне слово, така новина для власників корів була немов удар обухом по голові! Оце «георгієвська» окупація!
— У мене дві корови, — каже соціальний працівник Тетяна Геращенко. — Батьки-колгоспники померли до розпаювання, тому ми не маємо пайової землі, свого лугу, де косити траву. Купляємо сіно. За три тонни торік заплатили 3000 гривень. Нинішнього року вже важко сказати, скільки воно коштуватиме... А тут ще й дізнаємося, що наше пасовище «з’їли»!
Бідкається через нові реалії й 74-річний Анатолій Білогрудов, родина якого має 3 корови й 18 овечок:
— Ну як таке дурисвітство може бути у нашій країні?
Невдоволення селян зрозуміле. У Количівці (вона входить до Іванівської сільради) три череди, майже 230 корів... З діда-прадіда цей великий луг, який в окремі роки затоплює під час повені Десна, використовувався місцевими для випасання худоби. Свого часу асфальтовий завод, який димів поряд, зробив, як мовиться, ведмежу послугу власникам корів: до своєї бази проклав від автомагістралі Чернігів—Київ гарну асфальтівку і продовжив її до Десни, щоб приймати щебінь з барж. Так пасовище добре відокремилося від інших площ, стало доступним. Асфальтівкою у вихідні до берега Десни з траси поспішають відпочивальники. Якихось два кілометри! Зрозуміло, луг-красень «з усіма зручностями» впали в око зацікавленим особам. Адже він розташований за вісім кілометрів від Чернігова!
— Як з’ясували місцеві, — повідомив мешканець Количівки, депутат Чернігівської районної ради Юрій Мушкетик, — деякі «серйозні» ділянки придбали люди з Луганська, з Княжичів з-під Києва! Уже торгують ними в Інтернеті! У нас в районі на кожну людину припадає по 15 соток. А тут якомусь дядьку з Княжичів — два гектари! Моя сусідка з ринку привезла 150 гривень за молоко. Людина на ці гроші виживає. А у неї й ці доходи забирають...
Сільський депутат Олег Дерев’янко показує велику карту 1994 року, де співробітниками Чернігівської філії Інституту землеустрою за замовленням Держкомзему позначено землі запасу. На ній чітко видно колективне пасовище. Яким чином воно опинилося у руках громадян, не причетних до слави колишнього колгоспу-мільйонера? Якби ж то хоч були діти, онуки місцевих!
Підозріло злочинно проспала роздачу земель запасу Іванівська сільрада?
Іванівський сільський голова Олена Швидка каже:
— Ми хочемо оформити всі громадські пасовища в Количівці та Іванівці. Для замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ необхідно ще майже 30 тисяч гривень, які збираємо. Та поки ми цим займаємося, Головне управління Держземагентства у Чернігівській області надало у власність ділянки під Десною 77 невідомим нам особам.
На жаль, в обурливому явищі, що проявилося у Количівці, яскраво видно, як у часи Януковича «підігнали» земельне законодавство під такі «стандарти», щоб ні сільська, ні районна влади не розпоряджалися землями запасу, навіть не погоджували виділення таких ділянок.
Селяни не дуже втішені обіцянками з Чернігова ретельно розібратися, розпочати суди щодо повернення доброго шматка їхнього пасовища. У разі розбудови дачного містечка вони збираються їхати до Києва з вимогами.
Чернігівська область.
Фото автора.
