На референдумі, що відбувся у Греції у неділю, більшість сказали тверде «ні» (по-грецьки — «охі») програмі міжнародних кредиторів. Як повідомили місцеві ЗМІ, проти виступили 61,31 відсотка тих, хто брав участь у голосуванні. «Так» подальшому отриманню фінансової допомоги сказала меншість — 38,69 відсотка. Одразу після закінчення референдуму й оголошення попередніх результатів тисячі греків в оранжевих футболках (колір, що означає: «ні» кредиторам) і з національними прапорами в руках почали заповнювати площу перед парламентом країни. Радість тривала майже до ранку.
Прем’єр-міністр Алексіс Ципрас, виступаючи по національному телебаченню, подякував народу за «ні» кредиторам і повідомив, що уряд Греції уже в понеділок повернеться за стіл переговорів. «Я абсолютно упевнений у тому, що мандат, який ви мені дали, не означає розриву відносин з Європою, а лише посилює нашу позицію з метою знаходження життєздатного рішення. Нашим головним пріоритетом буде відновлення банківської системи країни й реструктуризація боргу», — пояснив співгромадянам прем’єр.
Здрастуй, драхма?
Але його запал остудив голова Європейської ради Дональд Туск, який повідомив, що глави країн, які входять до фінансової єврозони, спочатку проведуть у вівторок позачерговий саміт, на якому обговорять наслідки результатів грецького референдуму, і ухвалять колективну програму дій та стратегію на подальших переговорах з Афінами. ... Якщо вони, звісно, будуть продовжені.
«Я скликав зустріч у верхах на 18.00 вівторка для обговорення ситуації, що склалася після голосування в Греції», — написав у своєму мікроблозі Дональд Туск.
Глава Європарламенту Мартін Шульц у день проведення в Греції референдуму заявив в інтерв’ю Німецькому радіо, що країна неминуче залишить єврозону, якщо пропозиції міжнародних кредиторів будуть відкинуті більшістю греків. «Після референдуму Афіни повинні мати вже якусь іншу валюту, оскільки євро для них уже не буде засобом здійснення розрахунків. А в той момент, коли країна представить нову валюту, вона автоматично покине зону обігу євро», — заявив Мартін Шульц.
Не поділяють оптимізму Ципраса й радості його прихильників і чимало грецьких економістів, які вважають, що для країни «ахі й охі» та інші «зітхання» після піррової перемоги тільки починаються. Вони прогнозують катастрофічні наслідки для економіки, оскільки перехід на стару грошову одиницю — драхму — займе багато часу, і уряду просто нічим буде платити пенсії та зарплати людям. Ну, а дефолт і можливий вихід з єврозони призведуть до хаосу у фінансовій системі не тільки Греції, а й найближчих балканських країн, де працюють філії грецьких банків.
Утім, тепер усе залежатиме від твердості кредиторів і рішення саміту, призначеного на сьогодні. Але голова єврогрупи й міністр фінансів Нідерландів Єрун Дейсселблум уже назвав результати проведеного референдуму «винятково сумними» для майбутнього Греції. А він знає, що каже, бо добре знайомий із настроями всіх міністрів єврозони стосовно марнотратства Греції і її впертості.
Перша відставка: Варуфакіс вважає, що дратує єврогрупу
Отже, греки дожили до понеділка, але банки в країні, як очікувалося, не відчинилися, бо євро в них не з’явилися. І ті, хто радіє, почали шукати соціальні кухні, де їх обіцяв нагодувати Ципрас. Тепер греки повинні чекати до вівторка, коли члени єврозони визначать, сідати їм за стіл перемовин з урядом Ципраса чи пустити його у вільне плавання до повного банкрутства без євро в кишені, тобто в казні. І якщо 7 липня не знайдуть розв’язання грецької проблеми, то буде скликано надзвичайний саміт Європейського Союзу.
Ципрас, очевидно, теж не знає, що йому робити далі. Він повідомив, що попросить президента Греції організувати зустріч партійних лідерів для обговорення ситуації, яка склалася. Але лідер однієї з опозиційних партій — «Нової демократії» Антоніс Самарас уже заявив, що йде з посади її голови. Подавши у відставку, Самарас, який очолював уряд Греції з 2012 по 2015 рік, дав грекам мудру пораду — змусити нинішній уряд виконати свої обіцянки й негайно домовитися із кредиторами. Інакше — цілковитий крах.
Це першим в уряді Ципраса зрозуміла людина, яка найзатятіше закликала греків голосувати проти програми фінансової допомоги кредиторів. У перші хвилини робочого дня після референдуму про свою відставку оголосив міністр фінансів Греції Янніс Варуфакіс. Її він обставив красиво. Варуфакіс пояснив, що зрозумів: його присутність у команді грецьких переговорників дратує представників єврогрупи та інших партнерів країни на важких переговорах. А без нього людям Ципраса буде легше домовитися. «Мій борг — допомогти всім, чим можу, прем’єрові Алексісу Ципрасу, щоб він продуктивно використовував капітал, який вручив йому грецький народ під час референдуму», — обґрунтував свою відставку Янніс Варуфакіс.
Вихід — квазівалюта
У Європі тим часом обговорюють різні варіанти виходу Греції із боргової кризи без шкоди для інших країн. Ось один із найцікавіших, запропонований бельгійськими економістами.
Якщо Європейський центральний банк після референдуму припинить доставку євро в грецькі банки, то влада Греції може ввести в обіг квазівалюту ІOU (І Owe You — у перекладі з англійської «я винен тобі»), — висловила своє припущення бельгійська газета La Lіbre Belgіque. І Owe You — це неформальний документ, у якому відображаються державні борги. У нього вписуються прізвище кредитоодержувача та сума кредиту, а іноді й організація, яка відпускає гроші. Але не вказується строк погашення боргу. На думку експертів, завдяки цьому виду квазівалюти грецька влада могла б розплатитися з пенсіонерами та службовцями держустанов і підприємств. В умовах гострого дефіциту євро цей крок також може допомогти країні вибратися з боргової ями, до якої вона потрапила. Чи звернуть на цю пропозицію увагу Ципрас і його команда, поки що невідомо.
На одній з дільниць для голосування в Афінах.
Фото Xіnhua/Укрінформ.
