Широким і могутнім Дніпро скоро може лишитися тільки у творах класиків. Найдовша в Україні і третя за площею басейну в Європі річка просто знищується. «Перший удар було завдано, коли Дніпро перегородили греблями для отримання електроенергії. Найбільша ріка України втратила власну течію і більше не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом із побутовими та виробничими стоками. При цьому по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні та хімічні гіганти. Як результат — вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль із таблиці Менделєєва... Та ще болючішого удару завдають земснаряди, які просто розривають на частини річку, змінюючи рельєф дна і конфігурацію берегової смуги», — пояснює голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. До чого це призводить, небайдужі до долі річки вирішили продемонструвати наочно: журналістів і чиновників запросили на прес-конференцію, організовану на мілині... посеред Дніпра. Стараннями земснарядів між мостами ім. Патона та Метро утворився справжній острів!

 

Між тим ця проблема для столиці й самого Дніпра — не нова. Останні десять років екологи намагаються привернути до неї увагу чиновників. Та далі чекати уже не можуть. «На сьогодні масштаби проблеми стали просто безпрецедентними. Ми з вами є свідками трагедії однієї із найбільших рік Європи», — запевнила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.


Одними з перших помічають і в прямому сенсі слова відчувають на собі зміни на Дніпрі човнярі. За словами голови водно-моторного клубу «Видубицький» Володимира Стріли, острова, на якому проводили прес-конференцію, ще три роки тому не було. Натомість глибина води в цьому місці сягали семи метрів. «І найстрашніше те, що він такий не один. Їх дуже багато. Якщо не почати розв’язувати проблему вже зараз, за 10 років Дніпро перетвориться на маленьку калюжу», — непокоїться Володимир Стріла.

 


Левову частку відповідальності за це екологи покладають на земснаряди, що промисловими темпами намивають пісок (на знімку). За неофіційними даними, тільки в столичній акваторії незаконно працюють майже 10 земснарядів. За добу кожен із них намиває в середньому 1,5—2 тонни піску. Знають про цю проблему і в Державній екологічній інспекції України. За словами її нинішнього очільника Андрія Заїки, по Київській області незаконно видобувається десятки мільйонів кубів піску щорічно. На жаль, іноді екологічні інспектори на це за невелику плату просто закривають очі. З чим у Держінспекції також пообіцяли боротися. «На днях мені повідомили в СБУ, що було затримано інспектора екологічної інспекції Київської області під час отримання хабара саме за «кришування» незаконного видобутку піску», — зізнався А. Заїка.


Проте новоутворені острови, піщані коси та хвости — не суто столична проблема. Це «інфекція», що зустрічається по всій течії Дніпра. «Таке ставлення до Дніпра призводить до того, що ми втрачаємо потенціал внутрішнього річкового транспорту. Тут навіть човни не можуть безпечно пересуватись, бо є загроза врізатись у намитий острів», — каже Т. Тимочко.


Екологи та активісти запевняють: врятувати Дніпро та інші ріки України ще можна. І найприємніше те, що можливо обійтися без мільярдного фінансування із бюджету. Буцімто, уже є кілька охочих інвесторів вкладати гроші у відновлення Дніпра. Та все-таки без допомоги від влади не обійтися. «Є кілька умов, за яких можливий порятунок річок. Перша — обмежити скидання забруднювальних речовин. Минулого року 8 млрд. кубометрів стоків було скинуто в усі річки України. Із них половина — зовсім неочищені або недостатньо очищені води. Друга — ухвалення закону про обмеження використання фосфатних мийних засобів. Державі це не коштує жодної копійки. Але третій рік Верховна Рада не може проголосувати за документ. Наступна — обмежити роботу всього гідротехнічного обладнання. Усі земснаряди має бути прибрано з наших річок. Натомість повинна бути розроблена програма з очищення русел», — каже Тетяна Тимочко і запевняє: разом ці кроки дадуть шанс Дніпру на виживання. Інакше надалі доведеться також говорити про виживання, але уже не річок, а самих українців.

 

Намитий із Дніпра пісок розходиться по будівельних майданчиках.


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.