Влітку мені, як автору та видавцю "Книги рекордів Волині", зателефонувала Любов Черевко з Любешова та запросила подивитися на унікальну лілію, що в неї виросла.
-- Такої ви ще точно не бачили, -- переконувала вона.
Знайшовши помешкання Любові Василівни, я одразу потрапив у невелике царство квітів, які були скрізь: у хаті, навколо хати, попід парканом, біля доріжок, на клумбі, у горщиках, вазах, підставках, ящиках і навіть у пеньках.
-- Як устигаєте за ними доглядати? -- мимоволі зривається запитання.
-- Мушу встигати, -- сміється привітна господиня. -- А ще он Даринка і Катеринка допомагають, -- вказує на маленьких онучок.
Над доріжкою помічаю незвичайну лілію. Вона відрізняється від родичок тим, що на її верхівці квітує великий золотаво-жовтий букет із понад сотні квіточок. Такої я і справді ніколи не бачив!
-- Раніше вона цвіла, як звичайна, -- розповідає Любов Василівна, агроном за фахом і квітникарка за покликанням душі. -- А це раптом переродилася. У величезному суцвітті було аж 122 квітки! Цікаво, що саме цього року, коли вона ось так зацвіла, я її нічим не підживлювала.
Правою рукою квітникарка Любов Черевко тримає диво-лілію, зліва від господині цвітуть звичайні лілії.
Квітникарка розповіла, що цибулини лілій придбала років сім тому в одному магазині. Сорту їх уже й не пам'ятає. Через три роки пересадила на нинішнє місце. Якщо в перші роки квіти були невисокі, сантиметрів 40-50, то після пересаджування вони щороку виростають на метр і більше. А ще за ці роки змінили колір із білого на жовтий -- напевно, перезапилилися від інших квітів.
Я сфотографував це диво природи та показав квітникарям -- може, вони зустрічали щось подібне? Виявилося, що ні. Навіть усюдисущий Інтернет згадав про лілії лише з 30-40 квітками.
Висота любешівської красуні -- 160 сантиметрів. Квітки були зібрані в золотистий, трохи овальний букет розміром 35х42 см. Максимальний діаметр нижніх квіточок, де більше місця для їхнього розвитку, -- 12 см, а тих, що на верхівці в щільному букеті, -- 7-8 см. Зазвичай стебло в лілії кругле або квадратне. У цієї воно має вигляд тонкої зеленої пластини, знизу 3 см завширшки, зверху -- 8,5 см. На перший погляд здається, що стебла зрослися, але насправді це одна міцна широка зелена пластина-стебло, вкрита листочками.
Стебло - широка зелена "пластина"
Найімовірніше, це сталося через генну мутацію, адже живемо в чорнобильській зоні. А може, з Божої ласки? Якось до нашої господині зателефонував намісник Свято-Іоанно-Богословського чоловічого монастиря, що в селі Сільце на Закарпатті, архімандрит Філарет (Скупейко) і щиро дякував за подаровані нею цибулини лілій, які так гарно цвіли біля монастиря. Бачачи таку любов до Віри Господньої та до квітів, святий отець тоді благословив пані Людмилу на квіти.
Але чи закріпиться нова властивість диво-лілії в її генах? Чи стане цей екземпляр початком нового сорту? Як то кажуть, поживемо -- побачимо. Тож залишається чекати. А чекати лишилося недовго -- до наступного літа.
Петро КРАВЧУК.
Смт Любешів
Волинської обл.
Фото автора.
