Росія завдала ударів крилатими ракетами по Сирії з кораблів Каспійської флотилії. Військові відомства мілітариста Шойгу повідомили, що знищили табори підготовки терористів Ісламської держави, склади й озброєння, командні пункти бойовиків. Американці із цим не згодні, а місцеві, незалежні сірійські спостерігачі кажуть про швидку помсту Росії.
Давно відомо, що ніколи так не брешуть, як під час війни. У російському військовому відомстві захоплення! Так, крилаті ракети «Калібр» — грізна зброя. Вони здатні пролетіти до 300 кілометрів, мають боєголовки різних модифікацій із тротиловим еквівалентом 150—200 кілограмів. Але вивести таку крилату ракету на ціль можна лише за допомогою GPS. Тобто, за бажанням американців, така ракета може «заблукати» чи повернутися назад, до точки запуску.
Російські військові експерти називають «ракетний удар по Сирії» історичною реконструкцією для Володимира Путіна. Такий собі «найдорожчий феєрверк» на день народження президента, який занадто увірував, що воювати можна на відстані, лише авіацією або крилатими ракетами. Але є воєнна аксіома, суть якої — «поки солдат не стане своїми чобітьми на ворожу землю, її не можна вважати своєю». Якщо військові підсумки «крилатого удару» успішні (нехай це буде на совісті російських генералів), то політичні результати ракетної війни Росії проти Ісламської держави катастрофічні. Всі експерти кажуть про швидку помсту, про швидкий удар у відповідь. Щоправда, глава верхньої палати російського парламенту Валентина Матвієнко вважає, що «участь російської авіації не збільшить рівень терористичної загрози для Росії». Однак, незрозуміло, звідки така впевненість?
Утім, Путін не приховує, що головним завданням російської інтервенції у Сирії є стабілізація воєнного стану режиму нинішнього президента Асада, створення умов для експорту російських газу й нафти в Європу. Неминучим наслідком нової російської агресії є тимчасове погіршення відносин із Туреччиною, Саудівською Аравією, Катаром і США.
Москва.
