Способи відродити тваринництво знаходять на Херсонщині
На Херсонщині три чверті великої рогатої худоби відгодовують у приватних господарствах, але її кількість щороку падає. Адже корів немає де випасати, оскільки вигони із соковитою травою у дніпровських плавнях «нові українці» розхапали в оренду та викупили під бази відпочинку й власні заміські будинки. По-друге, в області досі обмаль пунктів забою, що повністю відповідають санітарним нормам — а продаж на ринках та в супермаркетах м’яса тварин, оббілованих у домашніх умовах, вже давно збираються заборонити. Але у проблеми є рішення. І знайти його допомагають, у тому числі, й міжнародні організації.
З сервісом допомогли американці
Скажімо, велике село Музиківка у Білозерському районі Херсонщини з давніх-давен спеціалізувалося саме на тваринництві. І тепер чверть села відгодовує на своїх обійстях свиней, а ще чверть тримає корів, і заробляє, здаючи молоко. Раніше проблем із забоєм тварин не було, оскільки у селі працювала бійня радгоспу «Маяк». Та з розвалом системи колективних господарств радгосп припинив існування, а з ним перестали використовувати і бійню. Так було понад двадцять років, упродовж яких свиней та корів забивали просто на присадибних ділянках, а найпоширенішим «обладнанням» для цього залишалися цинкові тази, вагани (ночви) та шматки поліетиленової плівки. Проте власники домашніх тварин і лідери сільської громади також вивчають закони, і перспектива заборони на реалізацію «домашнього» м’яса їхньої уваги не оминула. Тож кілька тутешніх родин об’єдналися, викупили в ліквідатора закинуте приміщення старої радгоспної бійні, і створили на її базі сімейний сервісно-забійний цех із первісною назвою «Маяк», що відповідає євростандартам. Був чималий клопіт із дозвільними паперами, і тут посприяла Агенція США з міжнародного розвитку (USAІD).
Тепер сподіваються, що проект для Херсонщини стане пілотним. І досвід господарів з Музиківки стане у пригоді по всій області.
Черга — за громадськими пасовиськами
У відродження тваринництва й зрошення на Херсонщині міжнародні організації впродовж останніх років вкладають чимало коштів та надають технічну допомогу. Втім, є питання, де без втручання влади ніяк не обійтися -це пошук землі під нові громадські пасовиська, що ними власники худоби могли б користуватися безоплатно. Не секрет, що їх надання раніше часто-густо блокували чиновники на місцях — їм вигідніше було отримувати хабарі за відведення вільних ділянок бізнесменам, аніж громаді. Тепер ситуація змінилася, і саме час цими змінами скористатися для загального добра, міркують аграрії.
«Піонерами» тут стали громади сіл Бобровий Кут і Новопавлівка у Великоолександрівському районі області. Селяни визначилися, де є можливість організувати додаткові випаси. А служба Держгеокадастру в регіоні узгодила передачу під безплатні пасовиська одразу 547,7 гектара землі — обійшлося без хабарів та зайвої бюрократичної тяганини. Отже, незабаром корів у окремо взятих селах має побільшати. А надалі приклад їхніх мешканців наслідуватимуть в інших районах краю.
І знову потечуть на переробні заводи молочні ріки. А свинина для городян таки стане більш-менш доступним продуктом.
Факт
З початку року на Херсонщині поголів’я великої рогатої худоби становило 127,7 тисячі тварин, що на 4,9 відсотка менше, ніж торік. Молока від корів отримали 267,7 тисячі тонн — на 0,5 відсотка менше.
Дані Головного управління статистики в Херсонській області.
Дослівно
Олександр Лейбзон, сільський голова Музиківки і постійний передплатник «Голосу України»:
— Агенція USAІD виділила грант у двісті тисяч гривень на виготовлення проектно-технічної документації сімейного підприємства. Обладнання та реконструкція здійснювалися винятково коштом пайовиків, і роботи потребували значно більших коштів. Однак немає жодних сумнівів, що вони окупляться. Адже в нашому селі понад сто індивідуальних господарств, де тримають від двох до семидесяти голів тільки свиней. І послуг сертифікованого сервісно-забійного цеху вони потребуватимуть постійно.
