Дорогі співвітчизники!
Сьогодні одночасно велика й трагічна дата у нашій історії — День пам’яті Героїв Крут. 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути молоду українську державність від навали більшовицької армії Муравйова захищали лише кілька сотень київських студентів і козаків. У той самий час у Києві, за свідченнями різних істориків, у пивницях сиділо декілька тисяч деморалізованих колишніх царських офіцерів, а українські політики були розгублені і лише спостерігали за ворожим вторгненням...
Ціною величезних втрат українські юнаки затримали просування більшовиків Україною. 27 юних захисників Батьківщини, що потрапили в полон, помирали під розстрілом зі словами «Ще не вмерла...». На жаль, Українська держава протрималась недовго. Трагічні події українсько-більшовицької війни 1917—1920 років для усіх нас є історичним уроком, який ми ніколи не перестанемо осмислювати.
Нині, на початку ХХІ століття, українці знову змушені захищати свою Батьківщину. Наші воїни вписують чергову героїчну сторінку в національну історію. «Українські кіборги», мужні бійці АТО вже посіли гідне місце в пантеоні військової звитяги і слави України.
Сьогоднішня молодь надихається патріотизмом Героїв Крут. З вірою в краще майбутнє Вітчизни юнаки і дівчата гідно приймають естафету. І наш головний обов’язок — зробити все можливе, щоб це була остання війна в нашій історії, а Україна остаточно утвердилася на шляху до економічного і політичного успіху та процвітання.
