Для багатьох вітчизняних господарств, які спеціалізуються на вирощуванні соняшнику, та олійно-жирових підприємств нинішній сезон дав можливість фінансово зміцнити свої позиції. Завдяки щедрішому врожаю ліквідного насіння, за прогнозами, виробництво соняшникової олії збільшиться до 4,5—4,6 мільйона тонн (зростання проти 2014/15 маркетингового року на 7—9%). Таким чином, Україна залишиться світовим лідером як з виробництва згаданої олії, так і її експорту. Понад те, ми маємо унікальну можливість відновити свої позиції у поставках олії на турецький ринок та збільшити обсяги реалізації до країн ЄС.

 

Одна насінина, дві насінини...


Торік, за попередніми даними, основних видів олійних в Україні зібрали 16,82 мільйона тонн проти 16,2 мільйона тонн роком раніше (зростання на 3,7%).


Якщо пройтися по культурах, то відбулося незначне зростання виробництва сої — до 3,92 мільйона тонн. Минулого сезону мали 3,88 мільйона тонн. Сталося це насамперед за рахунок розширення площ — на 18,4%. Адже через спекотну погоду врожайність сої знизилася на 14,4%. Звісно, посуха завадила аграріям. Бо напередодні збирання у прогнозах значилося, що за врожайності 21 ц/га буде отримано понад 4,4 мільйона тонн сої.


Розширення площ під цією культурою призвело до зростання її питомої ваги у структурі посівів основних видів олійних. При цьому таке збільшення, як правило, відбувається за рахунок скорочення площ під ріпаком. Його аграрії під урожай минулого року посіяли на 22,5% менше, відвели 670 тисяч га проти 865 тисяч. Тож не дивно, що й виробництво ріпаку з 2,2 мільйона тонн впало до 1,74 мільйона тонн.


А ось соняшнику посушлива погода пішла на користь. Його виробництво зросло за рахунок підвищення на 11,8% урожайності. Валовий збір соняшнику у вазі після доробки становив 11 мільйонів 165 тисяч тонн, що перевищило рівень 2014-го на 10,2%.


За попередніми оцінками Інституту аграрної економіки НААН, рентабельність сільгоспвиробництва за підсумками 2015 року очікується на рівні 23,7%. Це на 2% нижче від показника позаминулого року.
А рентабельність соняшнику збільшилася з 36,5% до 63,4%, ріпаку — з 29,2% до 58,8%. А ось у виробництві сої прибутковість упала в 3,5 разу — до 10%.


Долар стримує продаж сировини


Вітчизняні потужності з переробки олійних мають тенденцію до подальшого зростання. Україна за рік може переробити майже 16,5 мільйона тонн таких культур. Тобто заводів вистачає, щоб дати раду усьому вирощеному врожаю соняшнику, сої та ріпаку. Це дає можливість виробляти олії в обсягах, які забезпечують внутрішні потреби. Водночас нарощувати експортний потенціал: не тільки соняшникової олії, а також ріпакової та соєвої, інших видів олійно-жирової продукції. Здавалося б, за такої ситуації усе безхмарно у цьому сегменті на внутрішньому ринку. Але переробники нарікають: процесу дошкуляє залежність сировинних ринків України від коливань валютного курсу. Що впливає не тільки на ціни, а й на темпи торгівлі олійною сировиною. Нестабільна ситуація з доларом змушує сільгосптоваровиробників стримувати продаж сировини (зокрема, насіння соняшнику), в очікуванні ще більш високих цін, які й так зросли з 7,5 тисячі гривень за тонну на початку сезону до 10,5 тисячі. І це, ремствують на заводах, за умови збирання врожаю у спекотну погоду, що забезпечило довготривале його зберігання і аграріям не довелося витрачатися на досушку. У підсумку, незважаючи на значне — на мільйон тонн — зростання валового збору соняшнику та високу конкуренцію переробних підприємств, що забезпечує достатньо вигідні закупівельні ціни, чимало вітчизняних олійних комбінатів не змогли повністю завантажити потужності та домогтися значного нарощування виробництва у вересні-грудні проти відповідного періоду позаминулого року.


Тим часом, для сільгосптоваровиробників соняшник, через девальвацію гривні, залишається основним активом, якому притаманні одночасно такі властивості, як висока ліквідність на ринку та потенціал зростання.

 

Між іншим

 

З цінами на нафту не посперечаєшся


За прогнозами, 2015/16 МР буде непростим для олійного ринку. Після активного попиту настає період переваги пропозиції та більш низьких цін. Вартість нафти, котирування якої ще два роки тому знаходилися на історично високому рівні, стрімко впала. Якщо додати коливання валютних курсів та слабке економічне зростання в деяких розвинених країнах, то з’являються всі підстави для невизначеності цінової ситуації і на світовому олійному ринку.

 

До речі

 

У зоні конфлікту — яка робота!?


Вітчизняні підприємства, зокрема, олійно-жирової галузі, працюють в умовах світової фінансової кризи та вкрай нестабільної політичної та економічної ситуації в Україні. Внаслідок цього не всі потужності в Донецькій та Луганській областях мають можливість працювати.


Глобальне зниження світових цін на олії спостерігається вже третій рік поспіль. При цьому, нарікають на заводах, в Україні унікальна ситуація, коли експортні ціни на олію падають, а закупівельні ціни на соняшник через високу конкуренцію переробних підприємств залишаються на стабільно високому рівні — 400 доларів за тонну.