Зміни до держбюджету та Бюджетного кодексу лише частково розв’яжуть проблему профтехосвіти

На Черкащині працює 21 державний навчальний заклад професійно-технічного профілю. Щороку випускники ПТУ поповнюють лави робітників важкої і легкої промисловості, переробних підприємств, сільського господарства, будівельних та енергетичних компаній, сфери послуг. Унаслідок ухвалення у ніч на 25 грудня 2015 року Державного бюджету країни професійно-технічні училища та ліцеї фактично залишилися без фінансування. Турботи про них повністю переклали на органи місцевого самоврядування, які не мали на це ресурсів. У лютому 2016-го потопельникам кинули весла — частково повернули фінансування з державної скарбниці. Але суперечки про те, як випливатиме галузь далі, точаться і сьогодні.

Парламентарії проголосували за те, щоб заклади профтехосвіти фінансувалися за рахунок обласної скарбниці та міського бюджету обласного центру. Брак коштів на утримання ПТУ має покриватися субвенціями з держбюджету.
— Ці зміни до закону, — каже секретар Уманської міськради Людмила Кирилюк, — лише частково розв’язують проблему. Субвенції задовольнять приблизно третину потреб навчальних закладів із підготовки робітничих кадрів. Решту коштів повинні знайти на місцях. Умань, наприклад, з майже 30-мільйонним дефіцитом бюджету, повинна виділити на утримання двох закладів профтехосвіти понад 22 млн. грн.! Це непідйомні для міста кошти. Доведеться знову перекроювати бюджет, відмовлятися від вкрай необхідних проектів із благоустрою, розвитку інфраструктури.
Керівники навчальних закладів побоюються перспективи закриття училищ, оскільки ресурсів на утримання всієї інфраструктури не вистачатиме. Не виключено, що доведеться скорочувати викладачів. Та ще більше хвилюються за учнів із соціально незахищених родин, яких теж може зачепити зміна системи фінансування.
В Уманському професійному аграрному ліцеї станом на 1 січня цього року освіту здобувають 653 учні. Серед них: 17 сиріт; 18 сиріт під опікою; 92 напівсиріт; 123 дітей з багатодітних сімей; 44 — з малозабезпечених сімей; 13 — з неблагополучних родин; 22 неповнолітні учні, які мають власних дітей; 7 учнів з інвалідністю; 14 дітей, батьки яких перебувають у зоні АТО.
Першокурсниця Катя приїхала з Дніпропетровщини. Дівчина — кругла сирота. «Обираючи ліцей, — ділиться учениця, — я все обміркувала. — Мені гарантували пільгову стипендію майже у тисячу гривень, безплатні харчування й гуртожиток, який став для мене єдиним прихистком на сьогодні. Якщо здобуду професію «Повар-офіціант-бармен», то зможу знайти собі роботу... Допомоги мені чекати немає від кого, хіба що від держави. Тепер навіть не уявляю, що робитиму далі, якщо проблема не вирішиться.
— У розпал навчального року нас залишили без копійки, — обурюється директор ліцею Володимир Гергун. — Досі такого не було. Ухвалені парламентом зміни до законів ще не набрали чинності. Після того як це станеться, Мінфін повідомить ОДА про розмір субвенції. Потім на сесії обласної ради депутати розглядатимуть питання розподілу субвенції між містами обласного значення. На це піде не менше двох місяців. А ми вже протягом січня-лютого не отримуємо зарплат. Не маємо змоги харчувати пільгові категорії учнів. Класні кімнати вже холодні. А що робити, коли відключать електроенергію, воду?
Державні мужі не мають права мовчки спостерігати за занепадом професійно-технічної освіти, переконаний Володимир Гергун.

Черкаська область.

ДОВІДКОВО

За роки незалежності ліквідовано кожен четвертий заклад профтехосвіти, а контингент учнів скоротився в рази. Сьогодні на Черкащині здобувають освіту майже дев’ять тисяч учнів професійно-технічних навчальних закладів і понад 40 тисяч студентів вишів. Тоді як потреба у кваліфікованих робітниках удвічі перевищує потребу у фахівцях із вищою освітою.

КОМЕНТАР

Екс-директор департаменту освіти і науки Черкаської ОДА Галина Гаврилюк:
Профтехосвіта потребує системних змін. Але починати треба не з раптового перекладання фінансування навчальних закладів державної форми власності на місцеві бюджети! Це рішення мало не призвело до закриття низки потужних ПТНЗ. Зміни до держбюджету щодо часткового фінансування ПТУ не розв’язують проблеми, а лише латають дірки. Вже з перших рішень місцевих рад у Черкасах, Умані, Каневі стало зрозуміло, що місцеві бюджети не витримають додаткового фінансового навантаження і не хочуть приймати ПТУ у комунальну власність. Наприклад, у Черкасах функціонує п’ять професійно-технічних закладів, де навчається 2 700 учнів, і лише близько 900 із них — містяни. Можливо, Черкасам сьогодні і не потрібно 2 700 кваліфікованих робітників, тому вони й відмовляються фінансувати за рахунок свого бюджету підготовку кадрів для інших населених пунктів.
Матеріальна база переважної більшості ПТУ 30 років не оновлювалася, 96 % обладнання та навчальної техніки фізично й морально застаріли, 60 % сільгосптехніки вже відпрацювали свій ресурс. З’явилися десятки нових робітничих спеціальностей, яких потребує ринок праці і яких неможливо готувати на обладнанні зразка 1960-го.
Профтехосвіта сама собі формує держзамовлення, формально опікується працевлаштуванням випускників, а насправді не зацікавлена у підвищенні якості підготовки професійних робітників та їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Роботодавці не тільки не вкладають кошти в розвиток профтехосвіти, а й не допомагають їй вижити. Середня вартість підготовки одного робітника сягає 15 тисяч гривень, роботодавці ж на це витрачають не більше 200 гривень на одного учня. Все інше фінансує держава.
Треба пам’ятати й про те, що профтехосвіта — це своєрідний соціальний щит для сиріт і напівсиріт, для дітей із малозабезпечених сімей, з особливими потребами.
Виникає багато запитань до МОН: чому не було проведено широкого громадського обговорення функціонування закладів профтехосвіти у нових фінансових умовах? Чому досі немає нормативних документів, роз’яснень? Хіба про переорієнтацію бюджету галузі міністерство не знало раніше? Чому з 1 вересня не було відпрацьовано пілотний проект на прикладі однієї-двох областей? Недалекоглядність місцевої влади та роботодавців може призвести до колапсу системи підготовки робітничих кадрів.

Фото Олени САМОТОКИ.