Сприятлива погода дала змогу аграріям південних областей вивести техніку на лани. Скориставшись лютневими вікнами, сільгоспвиробники Одеської області ранні ярі зернові посіяли вже на 1,7 тис. гектарів, Миколаївської — 0,9 тис. На Херсонщині також почали з ярого ячменю, площі під який планують збільшити з минулорічних 135 тис. до 163 тис. гектарів. Перші п’ять тисяч уже засіяли. Треба сказати, що роботи на ланах цієї весни не бракуватиме. Адже з озимими зерновими восени не склалося. Їх посіяли на 11% менше, ніж 2014-го, і перезимували культури не так добре, як хотілося б. Така статистика: з 7,1 млн. гектарів під зерновими сходи отримано на 6,5 млн., з них у доброму та задовільному стані 4,3 млн. гектарів. А вісім відсотків взагалі не дали сходів, найбільше таких площ у Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областях. Майже те саме і з озимим ріпаком. Тобто пересівати доведеться чимало.
Загалом зрозуміло, що для господарств кампанія нинішнього року виявиться однією з найдорожчих. Погоджується з цим і перший заступник міністра агрополітики Ярослав Краснопольський. За його словами, найбільша проблема для агроформувань, як і торік, — вартість матеріально-технічних ресурсів.
У середньому ціни на них порівняно з минулим роком зросли на 22%. Як відомо, на ці процеси значно впливають валютні коливання. Адже 70% собівартості посівної — імпортні складові: пальне, засоби захисту рослин, значна частка насіння. Тому здорожчання йде з прив’язкою до курсу долара та євро. Але посівна, впевнений Ярослав Краснопольський, — не час економити.
Ще одна актуальна проблема, яка визріла на ланах, — мінеральні добрива.
«Торік нас дуже турбувало, що заводи стояли. Сьогодні ситуація інша. Підприємства працюють: і «Рівнеазот», і черкаський «Азот», і «Сумихімпром» продукцію виробляють. Причому й ціна пішла на зниження. Але від 40 до 60 днів термін поставки. Тобто дехто запізнюється з внесенням добрив чи підживленням культур», — розповів перший заступник міністра.
