Зерно, коренеплоди, овочі та фрукти, вирощені за інтенсивними технологіями, містять залишки понад двадцяти видів пестицидів. М’ясо та молоко -сліди антибіотиків, гормонів, стимуляторів росту. Про це сьогодні знають навіть школярі. Як і про те, скільки шкоди завдає «хімія» здоров’ю людини. Однак потужні агропідприємства, котрі обробляють десятки тисяч гектарів землі, продовжують вносити під посів, а згодом під час обробітку сільгоспкультур, тисячі тонн отрутохімікатів. Лише невелика група українських ентузіастів-аграріїв, цілком відмовившись від застосування пестицидів, взялася за вирощування екологічно чистої, або як її частіше називають, органічної продукції.
Про досвід зарубіжних і вітчизняних фермерів, про проблеми на шляху запровадження новітніх «чистих» технологій, йшлося на першому регіональному форумі «Органічна Україна-2016», який відбувся у Черкасах (на знімку).

Землеробство, яке захищає грунти

Черкащина упродовж десятиріч на перших позиціях в Україні за виробництвом валової продукції сільського господарства, і щороку є зростання. Та розплата за цей успіх — ерозія, засолення, заболочення угідь. Потенційна родючість колись знаменитих черкаських чорноземів за останні двадцять років зменшилась на 20 відсотків. Тоді як органічні методи господарювання поліпшують стан сільгоспугідь, відновлюють біорізноманіття.
Поки що тільки три черкаські господарства виробляють сертифіковану органічну продукцію. Так, ТОВ «Агрофірма «Поле» (Черкаси) виготовляє крупи, розповів начальник управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Ігор Колодка. Поставляє на переробку підприємствам України та експортує до Німеччини, Нідерландів, Австрії, Польщі, Чехії. Приватне підприємство «Конкін» з Городищенського району реалізує біодобриво — біогумус. ТОВ «НВЦ «Черкасибіозахист» виготовляє продукцію для біологічного захисту сільгоспкультур від шкідників та хвороб.

Відійти від бажання «ударити» по полю хімією

Який же він, бізнес в органічному землеробстві?
І зернові, й тваринницьку продукцію успішно виробляє Роман Дяжук з Одещини, директор підприємства «Дунайський аграрій»:
— У нас дві тисячі гектарів органічної землі. З реалізації продукції рослинництва працюємо разом з черкаською агрофірмою «Поле». Переробники теж беруть. Яку культуру вирощувати як «нішову», кожен повинен вирішувати сам, виходячи з кліматичних та інших особливостей. У нас, наприклад, рентабельне просо, рапс, а от кукурудза не родить. Вирощуємо птицю, продаємо в магазинах. Ми одні з трьох в Україні виробників екологічно чистих яєць. Нині проходимо сертифікацію з вівчарства. У державі ще немає органічного вівчарства та виробництва бринзи. Найцікавіше в органічному землеробстві для мене — годувати людей якісною продукцією.
Економічний інтерес бачу в тому, що сертифіковані в органічному виробництві господарства можуть експортувати. Навіть з 20 тоннами зерна ти цікавий для покупця за кордоном. І податок на додану вартість повернеться. У той час як фермер з традиційною продукцією не зможе сам сформувати експортну партію, а отже, й одержати податкову пільгу.
— Що було спочатку найскладніше, — продовжує ділитись досвідом Роман Дяжук, — то це перелаштувати агронома з його бажанням «ударити» по полю хімією і одним махом «розправитися» з усіма бур’янами і шкідниками. Складний був перехідний період. Починали з того, що два роки вирощували урожай як органічний, а продавали як товарний — земля повинна очиститись.

Вищий пілотаж агротехніки

Цікаво, зазначали першопрохідці, що урожайність зернових при екологічно чистому землеробстві не набагато нижча. Як розповів Іван Томенко, керівник ТОВ «Агрофірма «Поле», якщо засуха, то на органічних полях урожайність вища, якщо сприятливі кліматичні умови — навпаки, вона вища там, де застосовано хімічну підживу і захист. Але в підсумку десятиліть урожайність загалом вирівнюється. А за рахунок різниці в ціні витрати на екологічно чисте збіжжя перекриваються.
Черкаське «Поле» протягом 15 років поставляє за кордон органічну продукцію. Співпрацюють з 20 господарствами з різних областей. Побудували власний елеватор.
— Органічне землеробство — це вищий пілотаж агротехніки, — переконаний Іван Томенко. — Додаткові турботи і технологічні затрати окуповуються згодом доброю ціною на чисту продукцію. Ми щороку, протягом останніх п’яти літ, відвідуємо «органічний» форум у німецькому місті Нюрнберг і бачимо, як стрімко зростає інтерес європейців до екопродукції. Німці готові купувати у нас по 50 тисяч тонн органічної сировини щороку. Самі вони неспроможні задовольнити свій внутрішній попит, адже середньонімецьке фермерське господарство має лише майже 30—40 гектарів землі.
Ось чому органічне землеробство називають перспективним насамперед для українських фермерів, які мають по сто і більше гектарів. На жаль, з-понад тисячі фермерів Черкащини на форум прибуло лише кілька осіб. Серед них — Надія Кім, яка представляла фермерське господарство «Ромашка» Золотоніського району. Що корисного тут почула?
— Занотувала собі, які перші кроки треба зробити: сертифікація, які документи. Яке законодавство. Яка грантова підтримка. Ми 20 років вирощуємо на 300 гектарах овочі й років сім задумуюсь, як зайняти нішу екологічно чистого виробництва, щоб утриматись на ринку. Тим більше, що ми поставляємо продукцію у школи, дитсадки, лікарні. Та й приватний інтерес: у мене семеро внуків, і я хочу, щоб вони росли здоровими. У мене сад уже, вважай, органічний.
Якби держава підтримала в перехідний період, деякі фермери в районі перейшли б на нову технологію, впевнена Надія Кім.
Про це говорили на форумі й керівники сільського господарства Черкащини, і науковці, й самі товаровиробники. Для такої допомоги можна задіяти кошти обласного та місцевих бюджетів — якщо створити в регіоні пілотний проект розвитку органічного землеробства, пропонує начальник управління АПК Черкаської облдержадміністрації Ігор Колодка.
Якщо озвучена на форумі ініціатива знайде своє практичне продовження — це буде реальний крок до розвитку в області органічного землеробства.

Черкаська область.

До речі

В Об’єднаних Арабських Еміратах літр органічного молока коштує 8 доларів США.

Фото Ліни ЛЕБЕДЕНКО.