На навчальному семінарі, який відбувся в Одесі, аграріїв учили, як за допомогою інновацій і додаткового фінансування збільшити прибуток. Представники великих і середніх агропідприємств Одеської та Миколаївської областей пройшли навчання в рамках Всеукраїнської освітньої програми «Точка росту», а також обговорили насущні проблеми в сільськогосподарській галузі України. Такий проект в Україні реалізується вперше. Організатори упевнені, що його реалізація сприятиме забезпеченню стабільного розвитку сільського господарства й посиленню позицій України як експортера на міжнародній арені.
Координатор проекту «Точка росту» Тарас Висоцький відзначив велике значення Одеської області в сільськогосподарській галузі країни. Це не тільки найбільший за площею регіон України, а й найбільший з огляду на сільськогосподарські угіддя — 2,5 млн. га, з яких 2 млн. га ріллі. І, як наслідок, за кількістю зібраного врожаю Одеська область також є одним з лідерів.
На жаль, доки аграрні виробники України одержують результати з врожайності, з виробництва нижчі від середнього світового рівня. Якщо взяти всі культури — на 30—35 відсотків урожайність менша, а по деяких культурах — удвічі. При тому, що у світовій кон’юнктурі ціни на сільгосппродукцію падають, а конкуренція зростає. Високих цін експерти не очікують, а це означає, що на ринку залишаться тільки ті, хто буде максимально ефективний. Хто зможе за стабільної світової ціни максимально знизити собівартість. І дуже хотілося б, щоб Україна на світових ринках свої позиції не тільки не здала, а й зміцнила. І для цього є низка передумов.
Є два основні блоки чинників, на яких аграрій може заощадити, тобто знизити собівартість, а отже, підвищити рентабельність. Виробничі витрати й постійні витрати. Постійні витрати сьогодні в Україні — це насамперед якісне управління персоналом, упевнений координатори проекту «Точка росту». А якщо бути відвертішим — боротьба із внутрішньою корупцією і розкраданням. Поки що в середньому, у когось менше — у когось більше, майже 15%, а іноді й до 30% собівартості втрачається за рахунок неправильної, неякісної організації праці. Де з огляду на управління основним є мотивація, тому що мотивація і розкрадання завжди пов’язані. Другий блок — це виробничі витрати. Зниження собівартості при постійних витратах на оренду землі та інших витратах можливе у разі зростання врожайності. Саме, щоб зменшити постійні витрати, операційні витрати, знизити собівартість і тим самим збільшити прибутковість аграрних виробників. Знову потрібно повернутися до того, що в нас середня врожайність пшениці, умовно, 40 ц/га, а зі світового досвіду ми бачимо, що вона може бути в середньому 80 ц/га. А витрати на гектар практично такі самі: орендна плата, добриво, насіння. Але якщо витрати поділити на 40 і на 80, то виходить різна економіка. Для підвищення врожайності не варто забувати і про інвестиції у виробничі технології. Поліпшення виробничих процесів і поліпшення управління мають йти паралельно.
Також було порушено питання зняття мораторію на продаж землі. На думку експертів проекту «Точка росту», це питання особливо актуальне в Одеській області — регіоні ризикованого землеробства за браку вологи. «Без ринку землі розвитку зрошення в степу не буде. Ґрунти добрі, тепла досить, логістика є, порти є, всі умови є — вологи й зрошення немає. Без зрошення за такої колективної власності, без права власності на зрошувальні канали і на землю, повномасштабне зрошення неможливе», -упевнений координатор проекту «Точка росту» Тарас Висоцький. Довгострокова оренда землі в Україні, на жаль, не завжди працює. Є багато методів, у тому числі й через суди, коли довгострокова оренда перетворюється на короткострокову й розривається. При цьому капітальні вкладення, які йдуть на зрошувальні системи, — це колосальні гроші, які повертаються в найкращому разі через 12 років, вважають експерти. Тому в розрізі оренди розвиток таких земель є складним. Можливо, право власності стане стимулом для розвитку тієї чи іншої ділянки землі.
Одеська область.
Координатори проекту «Точка росту» Михайло Черниченко (ліворуч) і Тарас Висоцький.
Фото автора.
