Яким буде сільськогосподарський рік-2016? Експерти прогнозують для України зменшення виробництва зернових порівняно з минулим роком і рекордний врожай соняшнику. Площі під останнім можуть навіть зрівнятися з площами під пшеницею. У цілому прибутковість сільгоспвиробників залежатиме насамперед від рівня світових цін та курсу гривні.

Географія в АПК — справа не остання

Сезон, що закінчується, стверджує експерт «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко, цілком можна назвати пшеничним. У цьому секторі відбуваються досить цікаві процеси. По-перше, зберігаються рекордні обсяги її експорту. По-друге, 57 відсотків реалізованої за межі держави пшениці — фураж. Тобто переключаємося на непродовольче збіжжя. Попереднього року в експорті пшениці його було 43 відсотки. По-третє, з’явилися несподіванки у географічній структурі. Припинилися поставки до Пакистану, скоротилися до Туреччини та в Південну Африку. Збільшилися відвантаження до країн ЄС і Південно-Східної Азії, особливо до Таїланду й Індонезії. Щодо кукурудзи, то, за прогнозами, її експорт знизиться — скорочення спостерігається практично по всіх традиційних напрямках. Щоправда, остаточні висновки робити зарано, бо попереду три місяці сезону. Але вже зараз можна говорити про істотні недопоставки кукурудзи до Китаю (порівняно з минулим роком). Комуністична партія Піднебесної прийняла рішення переключитися на самозабезпечення, тому очікується скорочення поставок королеви ланів у цьому напрямі. Відсутня у списку покупців нашої качанистої і Японія, на яку ще недавно робили великі ставки. Позитивним моментом можна вважати, що серед покупців з’явилася Індія. Нові ринки збуту важливі для України, адже найближчим часом цілком можливе скорочення експорту до Китаю, а попит з боку ЄС — досить ситуативний, стабільні поставки не варто очікувати.
Взагалі географія зарубіжних поставок зернових культур з України різноманітна: від країн Євросоюзу, на які припадає понад 20 відсотків нашого експорту, до держав Південно-Східної Азії (Китай, Таїланд, Корея). А серед країн-експортерів зерна спостерігається досить сильна конкуренція. В таких умовах просто розраховувати на зростання світового споживання не доводиться. Боротьба точиться не за ринки, які найбільше споживають, а за найбільш платоспроможні. При цьому на останніх Україна розглядається переважно як постачальник сировини. Скажімо, квоти в ЄС на імпорт з нашої держави пшениці та кукурудзи практично повністю вибрані, тоді як борошно до Євросоюзу йде досить туго.

Ціни цінні консолідацією

Особливістю нинішнього сезону Єлизавета Малишко називає консолідацію зернових цін. Якщо в попередньому сезоні різниця вартості тонни продовольчої пшениці та тонни кукурудзи чи ячменю сягала 50—100 доларів, то нині всі ціни перебувають практично на одному рівні — розрив 10, максимум 20 доларів. Загалом сезон вирізняється слабо вираженими ціновими тенденціями. Порівняно з перепадами попереднього року нинішній видається стабільним, особливо що стосується качанистої. Падіння цін становило 10—15 відсотків, по кукурудзі — взагалі 5 відсотків. Водночас рентабельність рослинництва, незважаючи на зниження цін, залишалася на досить високому рівні. І куди вона піде далі, залежатиме від двох основних чинників — світових цін і стабільності курсу гривні.
Для нового сезону, зазначає Єлизавета Малишко, характерна переорієнтація виробництва з озимих культур на ярі, тобто зменшення врожаю пшениці на користь кукурудзи. Варто чекати перелому і в експортній тенденції. Тобто нового рекорду з реалізації пшениці за кордон не буде. Можна прогнозувати й подальше скорочення внутрішнього споживання.
Щодо перспективи озимих культур. Їх площі зменшилися на 12 відсотків порівняно з попереднім роком — через несприятливі умови восени. Особливо помітний недосів у Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях. Причому, скорочення відбулося по всіх озимих культурах: це стосується і пшениці, і ячменю, і жита.
Цікава ситуація склалася з мінеральними добривами. Ціни на них в 2014/15 сезоні дуже чітко змінювалися разом з курсом гривні. З середини 2015-го ця залежність менш помітна. До того ж цьогоріч гривневі ціни у зимово-весняний період значно нижчі від минулорічних. Тож, вважають в «УкрАгроКонсалт», внесення добрив не знизиться.

 

 

Рентабельність сільськогосподарського виробництва залежатиме від рівня світових цін та курсу гривні