Олійної культури насіяли, як ніколи, багато

Наша держава, вочевидь, залишатиметься світовим лідером як з виробництва соняшникової олії, так і її експорту. До того ж в умовах дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС маємо унікальну можливість значно наростити поставки олії до країн об’єднаної Європи.
Адже на вітчизняних полях соняшнику вже посіяли понад 4,5 млн. га — торік на цей час мали на мільйон гектарів менше. Найбільші площі ця олійна культура традиційно займає у Кіровоградській — 440 тис. га, Запорізькій — 412 тис., Одеській — 394 тис., Дніпропетровській — 382 тис., Миколаївській — 372 тис., Харківській — 338 тис. га областях. У підсумку загальний урожай соняшнику може сягнути 12 млн. т проти 11,2 у 2015-му. За прогнозами Мінсільгоспу США, у 2016/17 маркетинговому році в Україні буде вироблено 4 млн. 991 тис. тонн соняшникової олії, з якої за межі держави піде 4,5 млн. тонн, або 56% від світового експорту. Виробництво соняшникового шроту очікується на рівні 4933 тис. тонн, продаж за кордон — 4,2 млн. тонн, або 62% від світового експорту.

За словами експерта ринку олійних культур Юлії Гаркавенко, перша половина сезону 2015/16 була непростою для переробних підприємств. Девальвація гривні призвела до стрімкого зростання внутрішніх цін на сировину. У гривнях на внутрішньому ринку ріпак додав майже 18 відсотків, соя —25 відсотків, а найістотніше зріс соняшник — на третину.
У поточному сезоні насіння взагалі поводиться незвичайно. Якщо торік соя була дорожча за соняшник, то в нинішньому останній істотно пішов у відрив. До середини квітня тонна соняшнику коштувала на тисячу гривень дорожче від сої!
Але, незважаючи на такі високі ціни на соняшник, сільгоспвиробники не дуже-то й поспішали продавати свої запаси, очікуючи дедалі більшої ціни. Точніше сказати — збільшення маржі.
За попередніми розрахунками, прибуток при вирощуванні соняшнику в 2015/16 сезоні становитиме 300 доларів на гектар. Кому за такої маржі не хочеться зайнятися вирощуванням?
Але якщо такі прибутки у фермерів, то що у переробників? І  чи є маржа взагалі?.. Є, доларів 20 на тонні виготовленої соняшникової олії. Якщо порівняти з 100 доларами п’ять років тому, то це досить скромно. І особливо скромно, якщо порівняти з маржею сільгоспвиробників — 120 доларів на тонні соняшнику.
Щоб зрозуміти, звідки такі заробітки у сільгоспвиробників, досить порівняти ціни на соняшник і олію.
Але, незважаючи на істотне падіння рентабельності на заводах, переробні потужності в Україні продовжують зростати. Поступово збільшується й частка внутрішньої переробки врожаю. Це значною мірою стосується сої та ріпаку, тому що соняшник і так практично весь переробляється на олійножирових підприємствах. Експорт продуктів переробки теж зростає.
Загляньмо в майбутнє. Які рекорди нас очікують у новому сезоні? По ріпаку, на жаль, прогнози не надто оптимістичні: скорочення його посівів в Україні триває, до того ж відзначається істотна загибель озимого ріпаку. І як результат — зниження врожаю до 1,2 млн. т. Падіння врожаю, безумовно, позначиться на експорті, «УкрАгроКонсалт» прогнозує скорочення обсягів продажу за кордон до 950 тис. т. Тобто мінус 32 відсотки порівняно з нинішнім сезоном, у якому вже поставлено на зовнішні ринки 1,4 млн. т.
Також не варто очікувати зростання переробки ріпаку на вітчизняних потужностях. Він буде все-таки привабливіший для експорту, тому що попит з боку світового ринку залишиться високим через скорочення його врожаю.
Також імовірне зниження експорту зерна на 2 млн. т порівняно з попереднім сезоном змушуватиме трейдерів шукати додаткові товари для поставок за кордон.
Прогнози по сої досить оптимістичні, вважає Юлія Гаркавенко:
— Хоча ми й не очікуємо розширення площ під цією олійною культурою, врожай зросте до 4,5 млн. т. Якщо, звичайно, погода не підкачає, як це було торік.
Зростання врожаю зможе задовольнити і переробників, і експортерів. Знову варто очікувати рекордних обсягів виробництва й експорту продуктів переробки.
Площі під соняшником зростуть однозначно.
Про розширення свідчать такі чинники:
— висока прибутковість вирощування;
— скорочення посівів і часткова загибель озимих;
— рекордний імпорт насіння;
— рекордні темпи сівби.
Гадаємо, зазначає Юлія Гаркавенко, що площі розширяться до 6—6,2 млн. га, і вперше впритул наблизяться до площ пшениці. Отож за сприятливих погодних умов можна зібрати навіть      13 млн. т соняшнику.
Імовірно, що вже через кілька місяців у сільгоспвиробників виникне запитання: «Чи правильно ми зробили, вибравши соняшник?». Адже посіви цієї культури вирішили збільшити й інші країни Чорноморського регіону та Аргентина.
Якщо й у країнах Чорноморського регіону, і в Аргентині виросте такий же рекордний врожай, то скільки коштуватиме соняшник і головне, що буде із ціною на соняшникову олію.
Виходячи із вищесказаного, відкритими залишаються питання: чи зможуть сільгоспвиробники одержати такий самий високий прибуток, як у нинішньому, 2015/16 сезоні? І яка маржа буде у переробників?

ТИМ ЧАСОМ

Без зрошення діла не буде

Основним кліматичним ризиком в Україні є тенденція до посилення посушливості, вважає начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко. За її словами, підвищення температури в холодний період (майже на 2 градуси С) поліпшило умови перезимівлі й знизило ризики вимерзання. Проте у південних областях, де найменш імовірний достатній сніжний покрив, небезпека зберігатиметься. Неабияку загрозу становить ймовірна зміна режиму випадіння опадів до 2030 року — збільшення їхніх сум у зимовий і весняний періоди і зменшення влітку й восени. Тому аграріям доведеться враховувати погодні чинники: працювати над впровадженням вологозберігаючих технологій; орієнтуватися на вирощування культур, які доповнювали б одна одну та у несприятливі для однієї з них роки могли б компенсувати втрати; відмовитися (насамперед — у південних областях) від монокультур. «Якщо не повернути зрошення, Україна може втратити лідируючу роль на світовому ринку зерна», — застерігає Тетяна Адаменко.