Експеримент із вирощуванням найдревнішої олійної культури вдався рівно наполовину
Найдревніша олійна культура програє на Херсонщині у протистоянні із соняшником. «Голос України» вже розповідав про експеримент із вирощуванням у Каховському районі області сафлору — витривалої до посухи рослини, яка була відома ще у Єгипті фараонів, і олія якої не тільки годиться для куховарства, а й має цілющі властивості. І справді: лише торік на сімдесяти гектарах поля державного дослідного господарства НААН України «Асканійське» зібрали понад сто тонн відбірного насіння сафлору.
Успіх із присмаком... розчарування
Експеримент наче виявився успішним: два сорти сафлору «Живчик» та «Сонячний», виведені селекціонерами з Інституту олійних культур на Запоріжжі, переконливо довели свою життєздатність. Але потім врожай довелося... відкласти в довгу шухляду, не знаючи, куди подіти той гарний трудовий здобуток. Тож успіх досліду вдався наполовину.
— Наша кукурудза, соняшник, озимі на півдні України славні, тож за зерном у черги вишиковуються, і розбирають його, наче гарячі пиріжки, конкуруючи між собою цінами. Із сафлором, на жаль, конкуренція відсутня: поодинокі покупці ведуть себе, наче та прохана пані: то їм у мішки розвантаж, то в іншу м’яку тару — адже всі беруть насіння винятково на експорт. Із зібраних ста тонн вісімдесят продавали більш як чотири місяці, а залишок відклали собі на весну. Але нинішнього року посіяли його вже не сімдесят, а тільки сорок гектарів, хоча сафлор не так виснажує ґрунти, як соняшник. І попередник для озимих він кращий. Та з попитом справжня біда, — визнає директор ДП ДГ «Асканійське» Віктор Найдьонов.
За посухи, котра терзала степову Таврію три роки поспіль і відступила тільки нинішньої весни, сафлор видається гарною альтернативою своєму «конкуренту». Адже без дощів соняшник на богарі через місяць може згоріти дощенту. А жовтогарячі сафлорові квіточки і без поливу не згасатимуть — хіба що врожай буде меншим. Недарма ж він «гартувався» нещадним сонцем Індії, Ніневії та Єгипту!
Ринок ще «не прокинувся»
Однак український ринок експериментальну для нас культуру (вона, до речі, не тільки джерело олії, а й природний фарбник) просто ще «не розкуштував». Для переробки сафлору треба будувати окремі комплекси, оскільки звичні нам олійниці для того не годяться — інші вимоги до технології. Та на це коштів як не було, так і немає. Торік на Херсонщині ніхто вкладати в такі інвестиційні проекти не ризикнув, і нинішнього року охочих не знайшлося. Отож і наступний врожай з полів Каховщини поїде до Німеччини чи Нідерландів, а звідти повернеться у пляшечках — тільки для гурманів і значно дорожче.
Хоча в «Асканійському» не втрачають надії, що рано чи пізно українські аграрії та переробники все-таки зрозуміють вигоди від сафлору. І відводитимуть під нього хоч п’ятсот гектарів замість нинішніх сорока. Сафлор землі не виснажує, «п’є» помірно, а віддача від нього непогана — тонна насіння коштує 15 тисяч гривень. Питання тільки в тому, аби створити умови, щоб покупці йшли до виробника. А не виробник бігав за трейдерами.
Херсонська область.
