Перша світова війна за масштабами людських втрат на Волині значно перевершує Другу світову. Із серпня 1915-го по грудень 1917 років з обох воюючих сторін тут загинуло щонайменше 350 тисяч солдатів та офіцерів, були втрати і серед цивільного населення. Вздовж Стиру і Стоходу розташовано десятки військових некрополів, більшість із яких потребують уваги. 5 липня на одному з тих, що біля села Рудка-Червинська Камінь-Каширського району, відбулося освячення хреста. Впорядкували це колись бездоглядне і забуте впродовж десятиліть кладовище працівники Ново-Червищанського лісництва Маневицького держлісгоспу. Аби ця подія відбулася, багато старань доклали директор підприємства Володимир Радіон та лісничий Віталій Пащук. До благородної справи в міру своїх можливостей долучилися й автори цих рядків.

На військовому кладовищі, що розташоване за сто метрів від шосе Луцьк—Маневичі—держкордон з Республікою Білорусь, поховано майже три тисячі воїнів австро-угорської, німецької та російської армій, які загинули на Червищанському плацдармі. Російським військам під командуванням генерала Леша тут протистояли союзні німецькі та австро-угорські вояки з армійської групи генерала Хауера. У результаті кровопролитних боїв воюючі сторони зазнали значних втрат. Найстрашніші і найтрагічніші події відбулися 3 квітня 1917 року, коли внаслідок наступу союзних військ із масованим застосуванням хімічних снарядів плацдарм був ліквідований. Під час відступу чимало воїнів загинули у надзвичайно повноводному тоді Стоході, бо переправи через річку були зруйновані або затоплені. За деякими історичними джерелами, війська 3-ї російської армії, в складі якої була майже третина українців, зокрема з Волині, під час цього бою втратили більше 12 тисяч чоловік убитими та зниклими безвісти, і особливо багато — в районі села Рудка-Червинська, де й розташоване згадане кладовище.
Останки загиблих тут воїнів були перепоховані на кількох навколишніх військових цвинтарях. Кладовище, розташоване безпосередньо на місці колишнього плацдарму, впорядкували до 100-ліття Луцького прориву працівники Маневицького держлісгоспу.

Геннадій ГУЛЬКО, краєзнавець, Максим СОЛОНЕНКО.

 

 

Директор ДП «Волинські старожитності» (на знімку зліва направо) Олексій Златогорський, лісничий Ново-Червищанського лісництва Віталій Пащук та краєзнавець Геннадій Гулько досліджують написи на могильних плитах.

Фото Максима СОЛОНЕНКА.