Куди прилаштувати врожай?

2 серпня 2016 289

На тлі низьких світових цін на зерно і жорсткої конкуренції це питання набуває для нашої країни особливого значення

В Україні планують зібрати щедрий урожай. Незважаючи на скорочення площ під зерновими, їхня середня врожайність цьогоріч на 4 ц/га вища, ніж торік. Мінагрополітики прогнозує, що загальнодержавний ужинок перевершить 60 млн. тонн.

До яких країн поїде вирощене на вітчизняних ланах зерно і чи вдасться його вигідно реалізувати? Адже ниви радують намолотами не лише українських хліборобів, тож світові ціни на збіжжя падають, а конкуренція посилюється.

Сподівання на південнокорейців і марокканців

За інформацією «УкрАгроКонсалт», істотне збільшення обсягів імпорту очікується з боку декількох країн: Єгипту, Південної Кореї, Туреччини, Саудівської Аравії та Марокко.

Зростаючі потреби Південної Кореї в імпорті пшениці дають непоганий шанс для експортерів українського зерна закріпитися на цьому ринку. У минулому сезоні Україна забезпечила майже чверть потреб цієї країни в пшениці, переважно фуражної якості.

Марокко доведеться нарощувати закупівлі внаслідок різкого скорочення власного врожаю. Обсяги імпорту можуть досягти 5—5,5 млн. тонн, близько 10% з яких буде покрито за рахунок українського зерна. Наша країна щорічно постачає туди майже півмільйона тонн пшениці.

Саудівська Аравія має намір завершити перехід на повну залежність і відмовитися від виробництва пшениці через дефіцит води й високу собівартість вирощування зерна. Імпортні потреби країни зростуть на 15% порівняно з попереднім маркетинговим роком. Традиційно Саудівська Аравія закуповує пшеницю в країнах ЄС. В Україні — переважно ячмінь, а пшеницю — у надто малих обсягах.

Таїланд, що посів перший рядок рейтингу покупців української пшениці в 2015/16 сезоні, може втратити свої лідируючі позиції внаслідок очікуваного скорочення імпортних потреб на 1 млн. тонн.

На турецькому ринку позиції українського зерна слабкі. У минулому сезоні на частку нашої пшениці припадало тільки 2—3%. У новому сезоні такий несприятливий стан речей, як видно, збережеться через очікування зростання виробництва й експорту російського зерна, що панує на турецькому ринку.

Вирощуємо ячмінь для аравійських верблюдів

Світове виробництво ячменю, повідомляє «УкрАгроКонсалт», зменшиться приблизно на 3 млн. тонн порівняно з минулим роком, при цьому імпорт знизиться лише на 700 тис. тонн. Очікується, що скорочення потреби з боку Китаю і ЄС буде компенсовано зростанням попиту в Саудівській Аравії, Йорданії, Тунісі та Марокко. Більшість із цих країн є традиційними покупцями українського ячменю.

ЄС не хоче нашої кукурудзи

Основні споживачі української кукурудзи мають намір скоротити обсяги її закупівлі. Зокрема, країни ЄС, на частку яких в 2015/16 сезоні припала понад половина експорту кукурудзи з нашої країни, мають намір зменшити імпорт на 17%. Китай також продовжить політику зниження закупівель, щоб дещо скоротити безпрецедентно високі внутрішні запаси фуражного зерна. Тому поставки кукурудзи до Піднебесної, за прогнозами «УкрАгроКонсалт», можуть упасти до 1 млн. тонн порівняно з 3,1 млн. тонн у попередньому сезоні й 5,5 млн. в 2014/15 маркетинговому році.

Отже, найменш сприятлива ситуація для нас складається на кукурудзяному ринку. В 2015/16 маркетинговому році Україна практично втратила південнокорейських споживачів: поставки скоротилися з 1,7 млн. тонн до менш як 100 тисяч. Корея перейшла на закупівлю південноамериканської кукурудзи, наростивши обсяги її імпорту на 260% (!) порівняно з попереднім сезоном. З огляду на очікування зростання в наступному сезоні експортного потенціалу королеви полів з Південної Америки, в України мало шансів на відновлення позицій на корейському кукурудзяному ринку.

Скорочення попиту на ячмінь із боку Китаю може бути компенсовано відвантаженнями в Йорданію, Алжир і Туніс, потреба з боку Саудівської Аравії залишиться стабільною.

По пшениці, відзначають експерти «УкрАгроКонсалт», прогнози для України позитивні. З п’яти найбільших покупців у попередньому сезоні нашої пшениці в трьох країнах (Єгипет, Бангладеш, Південна Корея) очікується зростання імпортного попиту. Зниження пропозиції продовольчого зерна з об’єднаної Європи дає додаткові шанси причорноморській пшениці на успіх. До того ж Україна пропонує привабливі ціни на продовольчу пшеницю, конкуруючи в основному з російським зерном.