За радянських часів психіатричні заклади, які було тоді складно назвати лікарнями, бо саме в них лікарі, відступивши від клятви Гіппократа, вели боротьбу з інакомисленням за вказівкою всемогутнього КДБ (Комітету держбезпеки СРСР), були переповнені дисидентами.

 

Не укладалося в голові тодішньої партійної верхівки КПРС (Комуністичної партії Радянського Союзу), що в «найдемократичнішій і найсоціалістичнішій країні у світі» могли бути люди, не згодні із загальним партійним курсом на побудову «комунізму». Не могли вони зрозуміти, що в багатонаціональній країні, до якої входило на «правах добровільності» 15 республік, можуть бути люди, які тверезо оцінювали ситуацію і яких неможливо було оступачити комуністичною пропагандою.


Вони боролися в підпіллі, вони були у в’язницях і їх засуджували до смертної кари, їх кидали в ті ж психушки, висилали. Серед них можна назвати й Левка Лук’яненка, і В’ячеслава Чорновіла, і Мустафу Джемілєва, Андрія Сахарова, генерала Григоренка та ще сотні й сотні патріотів, справжніх громадян своїх народів.


Вони не піддалися на провокації та підкупи, а свято несли в собі, несли всьому світу правду про реальну ситуацію в імперії за назвою Радянський Союз, а також і свій біль за біди та сподівання своїх співвітчизників.
З анексією Криму, органи ФСБ Росії діють у кращих традиціях горезвісного КДБ, використовуючи часом бузувірські методи.


Один із таких прикладів — ситуація із заступником глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеровим.


Він не залишив Крим і проживає в Бахчисараї, раніше обіймав високі посади заступника Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, глави Бахчисарайської районної державної адміністрації, кілька разів поспіль, до 2014 року, обирався депутатом кримського парламенту. Він не прийняв окупацію Криму й відкрито говорить про те, що півострів є українським. Цього не змогли стерпіти послідовники Берії й Єжова — борці з інакомисленням.


Щодо Умерова було порушено кримінальну справу за статтею 280 Кримінального кодексу Росії «Вчинення публічних закликів і дій, спрямованих на зміну територіальної цілісності РФ», яка передбачає серйозний термін, аж до п’яти років позбавлення волі.


Після низки безуспішних судових засідань у кримських «судах», де він продовжував обстоювати свою позицію, йому призначили примусову психіатричну експертизу. І це попри те, що стан здоров’я Умерова, після перенесеного інсульту, змушує бажати кращого. Просто в залі суду йому стало зле, його доправили до реанімації однієї з лікарень Сімферополя, звідки потім, на настійну вимогу слідчих ФСБ, незважаючи ні на що, його віправили до психіатричної лікарні №1 Сімферополя.


Він провів там три довгі тижні. Його випустили 9 вересня. Ільмі Умеров у своєму блозі розповів, що в перші дні перебування в психіатрії в нього був шок.


«Відділення №9, до якого мене помістили, — закритого типу, там утримуються люди із хронічними психічними розладами та ті, кого направили на експертизу (до речі, таких там були одиниці). Кілька днів я був один у величезній порожній палаті без дверей, при тому, що вона межує із туалетом. Жодної ізоляції від душевнохворих не було організовано. Єдиним «привілеєм» була поставлена біля ліжка тумбочка», — зазначає Умеров.


Від їжі та води у відділенні він відмовився відразу, убезпечуючи себе від підмішування будь-яких небажаних препаратів. Тому їв тільки два рази на день — коли до нього приїжджали родичі. На п’ятий день перебування Умеров знепритомнів. Добре, що це сталося під час відвідування рідних, і поруч була донька, яка швидко зреагувала та привела його до пам’яті, а от у чергової медсестри у відділенні не виявилося навіть нашатирю.


У цілому, за його словами, експертиза проводилася за звичайною схемою — у вигляді бесід. «Уже з перших днів у експерта не виникало питань про мій психічний стан, що й підтвердилося на засіданні комісії після трьох тижнів. Комісія не виявила в мене жодних психічних відхилень. Точних формулювань не знаю, бо висновок буде передано слідчому. Але, мабуть, під тиском того колосального резонансу по усьому світу ФСБ уже не ризикне переписати результат, як не ризикнули дати замовлення лікарям до цього», — зазначає Умеров.


Він також подякував усім, хто його підтримував по усьому світу, а також усім, хто виходив на акції у своїх містах, хто говорив про це та писав у себе в соцмережах, усім журналістам, які так активно висвітлювали цю ситуацію, українським і міжнародним активістам і правозахисникам, представникам влади України на чолі із Президентом, усьому кримськотатарському народу, усім своїм друзям і знайомим, і просто всім тим, кому небайдужа доля кримських татар.


Але кримінальну справу стосовно Ільмі Умерова не припинено. Найближчим часом адвокати Умерова подадуть апеляції із приводу перебігу слідства.

Крим.

 

Сімферопольська психлікарня №1, де утримували І. Умерова.


Фото автора.