Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції обговорив законопроект щодо застосування «нульової декларації». Хоча документ ще офіційно не зареєстровано в парламенті, однак до ЗМІ вже потрапив проект, напрацьований депутатами з коаліції начебто за участю представників адміністрації Президента, викликавши бурхливу реакцію.


На засідання за власною ініціативою завітала голова Комітету з питань митної та податкової політики Ніна Южаніна, член пропрезидентської фракції БПП, щоб розповісти про доцільність подання законопроекту про «нульову декларацію», який розроблено в її комітеті.

 

Текст законопроекту, який вносить зміни до Податкового кодексу та низки інших законів, декілька днів тому оприлюднило інтернет-видання «Українська правда». Головний козир законопроекту і водночас найсуперечливіші положення — що під час подання одноразової декларації декларант звільняється від обов’язку вказувати інформацію про джерела походження, підстави набуття права власності та вартість задекларованих статків. Згідно з законопроектом, «нульова декларація» повинна подаватись в електронній формі. Декларант протягом 30 днів після подання декларації повинен сплатити 5-відсотковий податок на доходи фізичних осіб із суми податкового зобов’язання, яку він самостійно визначає. Натомість держава гарантує суб’єкту одноразового декларування непритягнення до кримінальної відповідальності та не проводитиме податкову перевірку. Період одноразового декларування пропонується встановити з 1 жовтня по 31 грудня 2016 року.


Ідея «нульової декларації» в парламенті вже не нова. Одним із перших відповідний законопроект подав нинішній Генпрокурор Юрій Луценко ще у статусі народного депутата. Але до нього в парламенту «руки не дійшли».

Суперечки довкола нового законопроекту нагадують пінг-понг. «Цим законопроектом буде надано можливість усім показати свої статки, як це робиться в Італії чи Білорусі. Потрібно, щоб люди, які раніше були держслужбовцями, декларували свої статки, а з тих доходів, які не були задекларовані раніше, сплатили податки», — стверджує народний депутат із фракції БПП Іван Мельничук. Натомість народний депутат Сергій Лещенко заявив, що «нульова декларація» дасть змогу уникнути відповідальності корупціонерам. «Банкова пропонує амністію всім корупціонерам, аби вони заявили про награбоване та уникли відповідальності.

Називається цей лохотрон суспільства словом «нульова декларація», — написав він у Фейсбуці. — Тому стежте за руками корупціонерів — як вони будуть тепер розводити соплі по екранам, що країні потрібна «нульова декларація» награбованого».


Застерігають і представники громадських організацій. «По суті «нульова декларація» означатиме «амністію корупційних капіталів», — вважає глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін. За його інформацією, кулуарами влади «гуляє» ще один законопроект — зміни до закону про запобігання корупції, яким пропонується прибрати з електронних декларацій важливу інформацію. Зокрема: все цінне рухоме майно вартістю понад 137 тисяч гривень (п’ять тисяч доларів), а також усі коштовності та подарунки, готівкові кошти, банківські метали, кредити і позики понад 68 900 гривень. «Мета — сховати шокуючу для зубожіючих громадян інформацію про реальні статки суддів, прокурорів, депутатів та їхніх сімей від громадськості та журналістів», — стверджує експерт.


«У мене 40 норкових шуб, як це я їх повинна декларувати?» — цитує у своєму Фейсбуці одну «членкиню парламенту» (не називаючи прізвища) експерт Реанімаційного пакета реформ Михайло Жернаков.


«Якщо громадяни, громадські організації та журналісти далі будуть вимогливо стежити за впровадженням законодавства про відкритість декларацій всіх посадовців в Інтернеті, це в нас вийде», — переконаний голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв. Він розповів, що з 1 вересня, коли набуло чинності нове антикорупційне законодавство, до нього щодня підходять високопосадовці із запитаннями, як заповнювати е-декларації. «Сьогодні закон, нехай повільно і зі спробами повернути історію назад, але по-справжньому стає вищим за всіх», — зауважив парламентарій.


Водночас Ніна Южаніна відкидає всі звинувачення на адресу законопроекту, який визрів у надрах її комітету. Вона звернулася до журналістів із проханням не плутати законопроект про «нульову декларацію» із законом про електронні декларації, який запрацював із 15 вересня у тестовому режимі. «Звинувачення, які лунають щодо одноразового декларування, — штучні і необґрунтовані, — сказала Н. Южаніна в коментарі журналістам після засідання комітету. — Всі країни пройшли шлях початку відліку такого контролю, одноразового декларування. Тобто початок періоду, з якого контролюються всі твої доходи і сплата податків. Те, що це збіглося з е-декларуванням, — збіг обставин. Наш законо-проект розроблявся в травні і не був зареєстрований тільки з тієї причини, що виникли запитання у громадських організацій». На захист законопроекту наводиться і світовий досвід: Італія вже вп’яте проводить таке декларування. Існує «нульова декларація» і в Білорусі.


У пересічних громадян (а пропонується заповнювати «нульову декларацію» всім, а не лише чиновникам) також виникає чимало запитань. Приміром, чи доведеться за новим законом сплатити 5 відсотків податку за батьківську квартиру, отриману ще за радянських часів і приватизовану між членами родини? Або за майно, придбане після продажу спадщини? Чи за квартиру, яку взяв 15 років тому в кредит, коли долар ще був по три чи по п’ять? Адже за ці правочини вже сплачено податки, або на той час закон не передбачав податки. З другого боку,  корупціонер запише в «нульовій декларацій» десять маєтків площею понад 500 квадратів кожен, придбані за хабарі чи «відкати», сплатить із них 5 відсотків податку (бо для нього це не гроші) й... без жодної відповідальності зможе красти далі. Чи знайдуть законотворці ту «золоту середину», яка допоможе і нарешті корупцію подолати, і не «виплеснути дитину», не залізти в кишеню чесним громадянам?

 

ФАКТ

 

Нині в системі е-декларацій лише трохи більш як 800 декларацій посадовців.