Про Волинь говорять як про край лісів і озер. Якби ця розмова велася років сто тому, то про наш регіон могли б сказати, що це край лісів, озер і боліт. І мали б на це всі підстави: 42 відсотки його території тоді займали болота, а в поліських районах цей показник сягав 70—80 відсотків. Людей, які там жили, називали поліщуками, бо вони постійно шукали поля, де можна було б вирощувати хліб.

 

Меліорація для Волині зіграла позитивну роль. І те, що сьогодні в області 30 відсотків сільгоспугідь розташовані на осушених землях, заслуга саме меліораторів. Про це йшлося на заключній конференції міжнародного проекту «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічному зростанню сільських територій Волинської області», яка днями відбулася в Луцьку.


Заступник начальника управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської облдержадміністрації, координатор проекту Наталія Кролік доповіла присутнім про результати проведеної роботи. Вона, зокрема, відзначила, що за два роки — з вересня 2014-го по листопад 2016-го — на території Голобської селищної, Дубівської, Майданської, Новомосирської та Поповичівської сільських рад Ковельського району, а також Заболоттівської селищної, Гутянської та Заліської сільських рад Ратнівського району було очищено від замулення і рослинності 240 кілометрів меліоративних каналів та проведено ремонт трьох гідротехнічних споруд. Це дало змогу значно поліпшити умови вирощування сільськогосподарських культур більш як на дев’яти тисячах гектарів. Не менш вагомим результатом реалізації проекту є й те, що вдалося підняти рівень свідомості та культури територіальних громад у питаннях бережливого ставлення до меліоративної мережі та її експлуатації, а також підвищити ефективність використання осушених земель для агробізнесу.


— Відновлені внутрішньогосподарські канали становлять лише 1,7 відсотка від їх загальної протяжності й обслуговують менш як 3 відсотки загальної площі осушених земель в області, — зауважив начальник облуправління водних ресурсів Ростислав Кравчук. — Тож роботи в цьому напрямку потрібно продовжувати. Головне завдання — правильно розпорядитися зробленим. Для цього власникам внутрішньогосподарської меліоративної мережі, тобто сільським і селищним радам, об’єднаним територіальним громадам необхідно створити відповідні експлуатаційні служби, так як утримання меліоративних фондів входить до обов’язків їх власників і проводиться за власні кошти. Одним із шляхів вирішення цього питання може стати передача внутрішньогосподарської меліоративної мережі в оперативне управління землекористувачам (як юридичним, так і фізичним особам), які зацікавлені в ефективному використанні осушених сільгоспугідь і мають від цього прибуток. Так, до речі, роблять у такій країні з розвинутою меліоративною мережею, як Нідерланди.


Зауважимо, загальна вартість проекту 1,173 мільйона євро. Його донором у рамках програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» став Євросоюз.


— Дехто може сказати, що гроші зариті в землю, як це робив Буратіно із казки «Золотий ключик», сподіваючись, що ранком їх стане більше, — зауважив на конференції голова Голобської об’єднаної територіальної громади Сергій Гарбарук. — У нього нічого не вийшло. А я переконаний, що у нашому випадку освоєні на відновлення меліоративної мережі кошти дадуть вагомий і довготривалий результат.


Можна чекати і на продовження проекту, але вже в іншому ракурсі. Надію на це подарував експерт з питань фінансування та виконання проектів програми Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Бернар Вендел, виступивши у заключній частині конференції з доповіддю «Створення демонстраційного фермерського господарства у Волинській області». До речі, про можливості залучення міжнародних донорів у розвиток економіки на Волині на конференції йшлося не раз. Зокрема, про можливість відкриття подібних програм доповідала регіональний координатор у Західній Україні проекту «Партнерство між громадами Німеччини та України» Валентина Гнасюк-Терлецька. Консультант Волинської облради Олег Щерба познайомив присутніх з можливостями програми прикордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна». А представник органів місцевого самоврядування Єврорегіону «Буг» Ася Хомік (м. Хелм, Республіка Польща) виступила з доповіддю «Транскордонне співробітництво між органами місцевого самоврядування Люблінського воєводства і Волинської області як важливий інструмент вирішення спільних проблем українсько-польського прикордоння».


Отже, крапку в міжнародній меліоративній програмі ставити ще рано. Швидше, це лише початок великої справи загальноєвропейського співробітництва заради підвищення добробуту людей, створення комфортних умов для їх проживання, в якій не остання роль належатиме і прикордонній Волинській області.

Волинська область.

 

Механізатори проводять очистку меліоративного каналу під залізничним мостом поблизу селища Заболоття.

 

Фото автора.