Вівторок. Ранок. Кияни, обережно ступаючи підмерзлими за ніч і не скрізь почищеними тротуарами, ідуть на роботу. На Хрещатику й Майдані Незалежності незвично безлюдно.
До восьмої ранку в центрі — затори. На Європейській площі біля готелю «Дніпро» збираються люди, серед них більшість молодиків у спортивному одязі. О десятій звідти колона з розпізнавальними знаками «Мирна хода» рухається убік Верховної Ради. На той момент під будівлею парламенту вже зібралися ті, хто проти встановлення презумпції правоти поліцейського на законодавчому рівні, а також пожежники-чорнобильці, які вимагають поліпшення соціальних гарантій. Будівлю Верховної Ради по периметру охороняють нацгвардійці. На сусідніх вулицях чергують «швидкі».
Незабаром підтягується й колона з боку Нацбанку, де вже кілька днів вкладники збанкрутілих банків вимагають повернути гроші і зняти главу НБУ. У рядах ображених Гонтаревою переважно люди похилого віку. Дехто не може чітко пояснити, за що стоїть... Відповідь читається на прапорах над їхніми головами — «За життя!».
До обіду під Верховною Радою акумулюється кілька тисяч мітингувальників. Після обіду протестний настрій сходить нанівець. Рух вул. Грушевського відновляється. Моноліт «незадоволених» розпадається на групки, які переходять до Маріїнського парку і на сусідні вулиці.
Судячи із учорашнього дня, організатори цих акцій і ті, хто за ними стоїть, добре моделюють «протестні настрої» в інформпросторі. А от їхня матеріалізація першого дня реалізації плану проведення масових акцій невдоволення, мабуть, не дала очікуваного ефекту.
По обіді глава Нацполіції Києва Андрій Крищенко на брифінгу заявив: «Заходи фактично завершено, люди розходяться. Було майже три тисячі осіб біля Верховної Ради і три з половиною — біля Нацбанку. Жодних інцидентів не було, затриманих немає».
Порядок у столиці контролювали майже п’ять тисяч співробітників поліції і Національної гвардії. У посиленому режимі правоохоронці працюватимуть щонайменше до 22 листопада.
