Попри сум, який, здається, назавжди оповив середмістя Києва, варто зазначити, що столиця все-таки оговтується і потроху повертається до життя. І навіть відбудовується. А розпочали з досить символічної споруди — Паркового мосту, або, як його ще називають у народі, містка закоханих (на знімку). 

Відновити споруду взялися коломийчани. Саме тут, під мостом, усі буремні дні і ночі Коломийська сотня тримала оборону Майдану. Під час однієї з атак місток спалахнув, дерев’яний настил було пошкоджено. Тож щойно стихли бої, хлопці вирішили відновити споруду. Матеріал привезли з Карпатських гір.

— Дошки виготовлено з 200-річного карпатського дуба, — розповідає один із координаторів, депутат Коломийської міської ради Геннадій Романюк. — Ми заздалегідь зняли мірки, вдома розпиляли, а тепер лише монтуємо. До речі, старі дошки були із набагато слабших, соснових порід дерева. Ми ж свої попередньо обробили захисними розчинами, тож даємо сто років гарантії.

Геннадій Романюк зазначив, що деревина стала в 30 тисяч гривень, а будівельні роботи виконують безплатно самі ж майданівці. Закупили деревину на пожертви прикарпатців. Каже, люди дуже багато віддавали на Майдан. Це не лише кошти, а й ліки, продукти. Бувало, за день привозили на Київ по 40 відер вареників, виготовлених власноруч місцевими господинями. Тепер до столиці коломийчани, окрім матеріалу для мосту, доправили ще й плитку, збиралися покласти її біля мосту, проте, порадившись із відповідними столичними відомствами, вирішили, що стару просто відмиють, а нову передали на зберігання до КМДА. Її планують використати під час відновлення Майдану Незалежності.

— Ще стоячи на барикадах, ми бачили, як «тітушки» нищать тут дерева, і я тоді сказав хлопцям, що буду першим, хто після перемоги посадить на цих пагорбах власне дерево. Тепер моя мрія здійснюється, — каже Володимир Іванів. — Тому одразу з будівельними матеріалами привезли карпатські деревця — піхти, ялини.

— А ще обов’язково посадимо калину, у нашому краї така традиція — біля всіх визначних місць має рости символ України, — долучається до розмови Ольга Бараницька. Вона також зазначила, що тут, на пагорбах, встановлять пам’ятну табличку про останні буремні події. Одне слово, життя триває. І дуже хочеться додати від себе: «Слава Україні!»

Фото автора.