На окупованих територіях тема алкоголю для влади колабораціоністів є стратегічною і в економічному, і в політичному плані. На всі проблеми, що виникають тут у побуті і не тільки, як перевагу «нового ладу» адепти «ДНР»/«ЛНР» постійно повторюють, як мантру: «Зате у нас тут хліб і горілка дешеві».
«Але хіба це ознака хорошого життя? — пише нам у редакцію луганчанин Матвій Н. — Як влучно відзначив один мій знайомий: «Хліб, горілка й безплатна роба для них у Луганську завжди знайдеться». Окупанти дають трохи поїсти, добре випити й швидко забутися під постійне бурмотіння російської пропаганди з телевізора, а вже потім відправляють працювати за копійки на «благо молодої республіки». А їх на дешеву горілку тільки й вистачає...».
«Хоча не настільки вона й дешевша, ніж в Україні, — пише нам у редакцію колишній працівник луганського лікеро-горілчаного заводу «Луганова» Семен С. — Звичайна півлітра коштує майже 100 рублів РФ. А це десь 42 гривні. Та і якість самого напою, м’яко кажучи, далека від ідеалу. Навіть у мирний час Держак (Леонід Держак — гендиректор «Луганови». — Авт.) у приватних бесідах визнавав, що завод отримує спирт не найкращої якості. І це при тому, що в Україні вироблять досить непогану сировину. З якої сивухи тепер «ліплять» луганську горілку, залишається лише здогадуватися. Свого виробництва спирту в «молодої республіки» немає. А це означає, що його завозять із Росії (за чутками з якихось напівпідпільних цехів на Північному Кавказі), де навіть якісна (за їхніми мірками) сировина поступається українській другосортній».
«Дев’ять місяців тому Плотницький з пафосом відкрив відновлене виробництво горілки на місцевому підприємстві «Луганова», — пише нам луганчанин Леонід П. — Він тоді заявив, що в бюджет республіки тепер надходитимуть необхідні відрахування. А як ще поповнювати скарбницю, якщо все стоїть? Тому сам завод, як і його продукція, справді стратегічний для сепарів. Дійшло до того, що навіть продукцію «братньої ДНР» до Луганська не пускають. Річ у тім, що у Донецьку є своє виробництво під торговельною маркою «Олімп». Ця горілка хоч і такої самої невисокої якості, але дешевша від луганської, а отже — серйозний конкурент для алкоголю «made іn ЛНР». Через це між «республіками» навіть почалася ціла торговельна війна, яку із гаслами «продукт із Донецька тут не потрібен» на офіційному рівні очолив сам Плотницький».
«Плотницький з маніакальною сталістю закликає вживати лише «Луганову» (і це при тому, що сам він, як розповідають наближені до нього люди, віддає перевагу шотландському віскі), — зізнається у своєму листі Сергій С. — Але як на мене, то вже краще пити домашнє, ніж цю заводську сивуху. Крім цього, міцний напій свого виробництва коштує дешевше. Але й цього задоволення нас вирішили позбавити. Напередодні Нового року на території «ЛНР» місцеві «правоохоронці» проводять операцію з назвою «Сурогат». Поліція трясе самогонників, вилучає самогонні апарати. За останній тиждень вилучено понад чотири тонни «живильної вологи». Як наслідок самогонники від душі проклинають ментів, «ЛНР» і Плотницького».
Влад СЕМЕНЧУК.
