На Полтавщині керівництво обласного центру екстреної медицини звернулося до земляків із проханням не перевантажувати підлеглих непрофільними викликами. Адже останнім часом кількість виконаних службою «швидкої» виїздів у регіоні фактично подвоїлась. У період перевищення епідпорогу гострих респіраторних захворювань і грипу цьому, здавалося, не варто було б дивуватись. Однак, проаналізувавши ситуацію, фахівці дійшли невтішних висновків.

 

Як з’ясувалося, з півтори тисячі викликів на добу майже третина стосувалася побоювань пацієнтів з приводу підвищення температури тіла саме після застуди чи «грипозної» інфекції. Та тільки 10—12 відсотків таких виїздів закінчувалися госпіталізацією хворого. Тож у більшості випадків проблему могли і повинні були розв’язати обстеження, консультації та призначення необхідних пігулок чи препаратів сімейними лікарями. Тим паче, що під час зимових навантажень їм допомагають колеги зі «звичайних» служб, зокрема й інтерни, котрі також під час чергувань можуть приїхати до хворого додому.


Виїзди бригад екстреної медицини коштують значно дорожче. Та ніхто не скасовував ні критичних загострень серцево-судинних хвороб, ні тяжких травм та ушкоджень при аваріях на дорогах та інших НП, які справді потребують негайного виїзду «швидкої». Та саме відволікання останніх на «температурні» та інші схожі проблеми може коштувати комусь життя...


За таких обставин фахівці нагадують про те, що перелік симптомів, які потребують виїзду служби «103», визначено постановою Кабміну та відповідними правилами. І радять пацієнтам уважніше прислухатися до слів працівників віднедавна єдиної загальнообласної диспетчерської служби екстреної медицини під час телефонного спілкування з ними та, власне, відповідальніше ставитися не лише до свого здоров’я. Пам’ятаючи, що в ролі тих, до кого лікарі не повинні спізнитися ні на хвилину, можуть будь-якої миті опинитися їхні найближчі родичі або вони самі...


Водночас медики з сумом констатують, що не меншає «любителів» просто перевірити виконання працівниками «швидкої» часових нормативів доїзду до місця виклику. Чи скористатися екстреною медициною як таксі або іншою сервісною службою та навіть своєрідною філією витверезника... Останній такий випадок у Полтаві обурив не лише лікарів. Дзвінок від чоловіка, котрий скаржився на підвищений тиск і біль у серці, надійшов у диспетчерську «швидкої» майже о 23-й годині. Тож до нього одразу направили єдину на зміні спеціалізовану кардіологічну бригаду.


Однак, приїхавши до згаданого «хворого», медики побачили нетверезого чолов’ягу, котрий сидів у салоні власного автомобіля, слухав музику і зовсім не нагадував тяжкого «сердечника». Хоча він одразу зажадав, щоб дві жінки-медики на руках... віднесли його у власне помешкання на четвертому поверсі. При цьому поводив себе агресивно, «присмачував» спілкування образами. Тоді працівники «швидкої» викликали поліцію.


Поскаржився правоохоронцям і сам «пацієнт»: мовляв, лікарі «не так» його обслуговують. Але після того, як з’ясувалося, що жодних реальних симптомів вигаданої ним хвороби немає, зізнався: хотів перевірити, як швидко домчить до нього машина з червоним хрестом...


Утім, далеко не кожна бригада медиків, наразившись на таке нахабство, наважується звернутися до поліцейських, щоб задокументувати порушення закону. Не кажучи вже про те, що доведення «неправдивості» виклику лікарів потребує набагато більше зусиль, ніж, скажімо, безпідставності «сигналу» вибухотехнікам чи пожежникам. Та й штрафи за такі, з дозволу сказати, «жарти» передбачені мізерні — від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За таких умов охочих «покататися» на руках медиків «швидкої», вочевидь, не меншатиме...

Полтавська область.

 

 


На знімку: дехто й досі плутає станцію швидкої допомоги зі службами таксі чи навіть філією витверезника...


Фото автора.