У комітетах Верховної Ради


У Верховній Раді презентували проект енергетичної стратегії України до 2035 року. Представлення документа відбулося під час спільного засідання Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки і колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Участь у засіданні, крім народних депутатів, взяли представники Міненерговугілля, керівники та представники державних органів, науково-дослідних інститутів, громадських організацій, експерти та представники міжнародних установ.

 

Власне, проект енергетичної стратегії було розроблено Міненерговугілля спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень та Українським центром економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова.


Перший заступник голови профільного парламентського комітету Олександр Домбровський висловив переконання, що ця стратегія має стати дорожньою картою із ключовими цільовими функціями, які дають перспективу розвитку енергетики й забезпечують енергетичну безпеку. «Вона має вказувати ключові індикатори та маяки, на які повинна вийти енергетична система України до 2035 року. Ми приймаємо цю стратегію в час максимальної політичної і економічної невизначеності. Розуміємо, які глобальні політичні процеси відбуваються з виборами президента Сполучених Штатів, в очікуванні виборів в Європейському Союзі, у ситуації військового конфлікту та реальної агресії на сході України, і, відповідно, — на енергетичних ринках», — зауважив він.


Проект енергетичної стратегії був презентований завідувачем відділу енергетичної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олександром Суходолею та директором енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова Володимиром Омельченком. Вони представили структуру документа, функціональні завдання та пріоритети стратегії, основні заходи для виконання функціональних завдань. Експерти зосередили увагу на тому, що енергетична стратегія — це, по суті, дорожня карта забезпечення енергетичної безпеки держави та переходу до енергоефективного та енергозаощадливого використання і споживання енергоресурсів шляхом впровадження інноваційних технологій та проведення радикальних системних реформ.


У свою чергу віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон наголосив: «Мета стратегії — це енергетична незалежність нашої держави. Стратегія має бути фундаментальним документом, який враховуватиме зміни, що відбулися в Україні останнім часом, перспективи розвитку різних галузей енергетики, розвиток енергоощадних технологій, енергоефективність, а також зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках євроінтеграційних процесів». Проект стратегії, на його переконання, має бути вдосконалений із врахуванням результатів публічних обговорень та поданий на розгляд уряду. Водночас до обговорення стратегії мають бути залучені всі: уряд, депутати, експерти, міжнародна спільнота. «Лише спільними зусиллями ми зможемо зробити якісний, стратегічний документ, від якого в подальшому залежить успіх нашої держави», — наголосив В. Кістіон.


Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко акцентував увагу на тому, що фундаментом глобальної стратегії реформи енергоефективності є Фонд енергоефективності. Фонд дозволить монетизувати субсидії та перетворити їх на інвестиції в енергоефективність. Результатом стануть нові робочі місця, справедливі ціни за якісні послуги та енергетична незалежність України.


За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, міністерство опрацює та систематизує всі пропозиції до проекту стратегії для проведення подальшої активної дискусії на майданчику Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

Дослівно

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський: «Ми готові до обговорень та дискусій, чекаємо письмових чітких конструктивних пропозицій. Кожну змістовну пропозицію можемо розглянути спільно з її автором, щоб визначити, наскільки вона відповідає критеріям стратегії. Робота буде дуже серйозною та непростою, адже маємо в результаті ухвалити надзвичайно важливий стратегічний документ».


Вл. інф.