Так у Хмельницькому намагаються розв’язати проблему неякісного ремонту

На початку травня хмельницькі шляховики оптимістично відрапортували: є перша цьогоріч капітально відремонтована в місті дорога! Щоправда, йдеться не про великий шлях, а всього лише про двісті метрів невеликого провулка Городній. Але і в цьому є добрий знак, бо нарешті дійшли руки, а точніше — шляхово-ремонтна техніка і до таких непримітних місць. Обіцяють, це лише початок. Уже йдуть роботи і на інших вулицях. Нагадаю, що йдеться саме про капітальний ремонт. Бо до того зусилля були зосереджені на ямковому. Від останнього, на жаль, нікуди не подітись. Бо саме таким чином намагаються хоч трохи привести до ладу міські шляхи. І до початку травня з цим завданням практично справились — вулиці, де ходить громадський транспорт, підлатали. Хоча, кажуть, із графіком дещо відстали, бо завадила негода, і комунальники вирішили не класти гарячий асфальт у дощові ями.

 

На знімку: комунальники насамперед ремонтували ті вулиці обласного центру, де рухається громадський транспорт.

 

Така обережність — не випадковість. Одразу після зими, коли з-під снігу «повилазили» всі минулорічні ремонтні дефекти, міський голова Олександр Симчишин заявив: «Усі місця, де зійшов торішній асфальт,  ремонтуватимуться за рахунок тих, хто допустив брак у роботі». Такий підхід — справжня революція. Адже досі здебільшого єдиними винуватцями усіх вибоїн на дорогах були як не мороз зі снігом, то відлига з дощем, а ще — аномальна спека. А з них не спитаєш і до відповідальності не притягнеш. Інша справа — недобросовісні виконавці робіт. Але таких ніколи не знаходилось.

Тож за пару місяців дуже хотілось отримати відповідь від міського очільника, чи справді сталось так, як було обіцяно. І він підтвердив: «Так, усі дефекти, які допустило міське комунальне підприємство з ремонту та утримання доріг «Бред», воно ліквідувало за свій рахунок».

Комунальники заплатили за свою халатність

Щоправда, переробляли вони не так вже й багато. Та й почути точну цифру, в яку суму обійшлась підприємству власна халатність, поки не вдалось. Але, як запевнив голова, вона вимірюється мільйонами гривень.

Сказати, що ці гроші були критичними для комунального підприємства, — перебільшення. Адже воно не інвестує власні кошти в дороги, а виконує замовлення міської влади, які та ж і оплачує. Та при цьому «Бред» може заробляти і самотужки, приміром, продаючи асфальт власного виробництва. Так от саме це і пішло на повторний ремонт. Після такого уроку навряд чи комунальникам захочеться у майбутньому працювати будь-як.

Та все одно левова частка ремонтних витрат лягає на місцевий бюджет. Для капітальних ремонтів із міської казни виділили майже двадцять мільйонів гривень. Це добре. Але зовсім небагато з огляду на масштабність робіт.

До липня планують освоїти до вісімдесяти відсотків цієї суми. А там сподіваються на додаткові надходження до бюджету. Враховуючи нинішні тенденції, планують суму майже подвоїти. І вже збирають кошти на проектно-кошторисну документацію для ремонту доріг у центральній частині міста наступного року. Для ремонтників вони були «недоторканними» вже 30 — 40 років.

Усе це вселяє надію на те, що ситуацію зі шляхами в обласному центрі вдасться певним чином «вирівняти». Та не варто уявляти, що все ідеально.

Шляхи відновлювали «лівим» асфальтом

Навіть попри жорсткі вимоги до якості, позбавитись звички «закопувати» гроші в дороги, не так вже просто.

Податкові аудитори регіонального представництва Державної фіскальної служби розповіли, що розкрили одну з тіньових дорожніх схем. У бухгалтерських паперах одного з підприємств, що займалось ремонтом, було зазначено, що воно купило 1400 тонн асфальтобетонної суміші. Її використали для асфальтування території одного з об’єктів соціальної сфери обласного центру. Та коли податківці переглянули свою базу даних, то так і не змогли знайти фактичного виробника суміші, який був зазначений у документах. Виявилось, що один із контрагентів, що був включений в ланцюг постачання, для легалізації будівельних матеріалів невідомого походження провів заміну товарних позицій. Тобто виходило, що по накладних асфальт відвантажувався одним із кар’єрів області. Проте посадові особи кар’єру не підтвердили факт ані виробництва, ані продажу такої продукції.

Здавалося б, усі ці порушення негативно вплинули насамперед на бюджет. Адже закупівля матеріалів і виконання робіт проходило за бюджетні кошти, які і потрапили у тіньові схеми. А до ям на дорогах це не має стосунку. Та не все так. Аудиторам так і не вдалось знайти документи, що підтверджували б якість чи технічні характеристики матеріалів для ремонту. Та й взагалі — жодних документів, які ідентифікують джерело їх походження. То хто ж має гарантувати, що цей асфальт протримається на дорозі хоч кілька сезонів? І де потім шукати того, хто за свій кошт мав би ліквідовувати брак? Запитань залишається багато. Але найбільше — де взяти стільки грошей, щоб відремонтувати всі дороги, вулиці і навіть маленькі провулочки? Відповіді так і немає. Навіть попри всі старання місцевої влади, до системного розв’язання проблеми далеко. Бо поки ремонтується, нехай навіть дуже якісно, один кілометр дороги в одному кінці міста, в іншому руйнуються десятки кілометрів тих шляхів, які не вдавалось оновлювати десятиліттями.

...А поки що мешканці провулка Городній та ще п’ятьох вулиць і провулків Хмельницького дуже раді, що нарешті біля їх осель з’явиться новий асфальт. Вони дочекались.

Ірина КОЗАК.

Фото автора.

Хмельницький.