Тим, хто нині хоче домовитися з Росією, варто прочитати історичні хроніки 1919 року, коли голова Директорії Володимир Винниченко вимагав від Москви вивести червоні банди Муравйова з України. Винниченкові, як сьогодні, відповідали: в Україні немає Червоної армії, домовляйтеся з Криворізько-Донбаською республікою.
У сірій зоні на сході України з-під поли роздають блискучі книжки в чорно-червоних обкладинках. Це московський політвидав «Яуза-пресс» навчає терористів, як посіяти зневіру в українську державу. На відміну від дипломатичних заяв Кремля, тут без прикрас оприлюднено всю правду: «Має бути одна держава й один слов’янський народ, бо українців в Україні... лише 20 відсотків, а решта — росіяни».
У Кремля завжди було дві істини. Одна — для екрана, друга — для своїх. Це особливо відчуваєш, коли слухаєш лідерів так званих фейкових республік на сході України.
Чергове тренування на військовому полігоні під Луганськом проросійських терористів закінчилося закликами лідера «ЛНР» Ігоря Плотницького до миру. Напередодні перемовин у Мінську заговорив про перемир’я ще один «халіф на годину» — ватажок «ДНР» Олександр Захарченко. Сичання цього дуету завжди вражало синхронністю та злагодженістю. Нічого дивного, бо донецько-луганському тандему відступати нікуди — на них чекає «запасний аеродром» лише в Росії, і диригент у них один. Тому вони на кожному кроці б’ють поклони і клянуться у відданості Москві.
Керовані нині фейкові республіки дрейфують у бік Росії. Економічно, політично, ідеологічно — тут присікається будь-яка позитивна згадка про Україну.
Такі, як плотницькі і захарченки, у далекому 1919 році нищили українську державність і на довгі роки кинули народ у пащу «племені людоїдів», що винищило мільйони людства на планеті. Схожий сценарій хочуть знову розіграти, коли Кремль для виду закликає вести Мінські переговори, а за спиною шле нові озброєння для терористів. З ним домовлятися?
«Наша концепція — не реставрувати єдину державу, а створити економічне і військово-політичне об’єднання під російським зонтиком... Суверенітет Києва стане таким само формальним, яким був суверенітет УРСР... Хто не хоче увійти добровільно, той увійде безплатно, коли його економіка впаде», — ось така вона, російська правда, ось такими догмами годує схід України московське видавництво «Яуза-пресс».
Ідеологом новітніх муравйових, чиї діди втопили у крові Київ, виступає колишній український дипломат, колишній консультант адміністрації Президента України, колишній помічник Дмитра Табачника, а нині слуга Росії пан Іщенко. Він дає конкретні рекомендації, як боротися з українським народом.
Коли починаються нові бурхливі кампанії з дискредитації української еліти, згадуються настанови з підручника для російського тероризму московського видавництва «Яуза-пресс»: потрібно дискредитувати всю українську еліту, переконати народ, що він має право відмовитися від неефективної держави і взяти собі на службу іншу державу, наприклад, сусідню (читай Росію. — Авт.).
Ідеолог проросійських сил однозначно озвучив завдання плотницьких і захарченків на сході України: нас об’єднує небажання жити в державі Україна.
Про що мова? З ким домовлятися?
Що нас, українців, може об’єднати? Лише бажання створити конкурентоспроможну державу — це буде гідною відповіддю на хворобливу маячню наших агресивних сусідів. Або ми реформуємо країну, або знову потрапимо в пащу до «племені людоїдів» — так наших войовничих сусідів нині називає ізраїльський правозахисник.
Ми отримали ще один шанс вирватися зі зміїних обіймів Росії.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
