У житті багатьох людей бувають обставини, які змінюють не тільки характер, а й загалом долю. У Ксенії Цапової склалося так, що спочатку вона поміняла місце проживання, потім професію: з дипломованого землевпорядника перетворилася... на володарку лимонів. Однак ця обставина її нітрохи не засмутила, а навпаки принесла в життя якусь визначеність, намітила конкретну перспективу.
На знімку: Ксенія Цапова.
Ксенія — переселенка, схоже, «тимчасовою або випадковою» бути не хоче. Вона вже пов’язала своє життя із Сєверодонецьком, з тепличним господарством, яке вирощує екзотичні фрукти та саджанці, і планує тут закріпитися. Родом Ксенія з невеликого шахтарського селища Лутугинського району. Про теплиці читала, знала про них, але те, що взимку під склом у Луганській області можна вирощувати ананаси і банани, навіть не уявляла. Коли вона потрапила в тепличне господарство «Лимон-банан», розташоване під Сєверодонецьком, ойкнула і заявила, що тут тепер і залишиться.
Зрозуміло, що Ксенія почала працювати без спеціальних знань, досвіду, тому їй довелося багато читати, практикуватися в тих, хто вмів поводитися з екзотичними рослинами. Тепличне господарство спеціалізується не тільки на екзотиці — лимонах, гранатах, апельсинах, бананах, а й вирощує полуниці та виноград. Тож дівчині довелося вивчати і такий спосіб вирощування культур, як гідропоніка.
Врожай екзотичних фруктів невеликий, він не для продажу — для внутрішнього користування, а для бізнесу вирощуються саджанці. У господарстві дві теплиці-термоси, в одній з яких росте маточник, а в другій — сіянці, адаптовані до домашніх умов.
— Усю екзотику ми розмножуємо відростками або черешками, — пояснює Ксенія. — Якщо посадимо лимон з кісточки (сіянець), він не плодоноситиме, а лимон, розмножений живцюванням, готовий до плодоносіння і не потребує щеплення.
Господарство розростається, попит на саджанці є. Ще рік тому люди дивувалися плодоносним лимонним деревцям, що ростуть у горщику, а тепер це — «звичайна історія». Тепличне господарство, звісно, зацікавлене в розширенні свого асортименту. У горщиках уже ростуть каламондини, апельсини, мандарини. Попит збільшився. Продукція затребувана також в інших містах України.
— Люблю всі свої рослини. Вони для мене, як діти, — розповідає Ксенія. — А от удома їх не тримаю. Через кота. Він у мене просто... монстр. Не терпить на підвіконні горщиків із квітами. Щойно вони з’являються, починає їх гризти. У мене був вибір — кіт чи квіти? Перемогла мудрість. Кіт мене тішитиме вдома, а лимони та ананаси — на роботі.
Луганська область.
Фото автора.
