Зі шкільних підручників кожному добре відомі хрестоматійні перекази та оповіді про дитинство малого Тараса Шевченка. Про його сирітську долю, пошуки «залізних стовпів», поневіряння по наймах.

Зокрема, у маєтку поміщика-землевласника Енгельгардта, куди кмітливого хлопчика взяли у прислугу.

 

Протягом багатьох десятиліть біографи і шевченкознавці прискіпливо вивчали кожну деталь, пов’язану з життям видатного українського поета. Науковцям і всім шанувальникам творчості Кобзаря, які досліджували ранні роки генія, неабияк пощастило. На батьківщині Тараса Шевченка, у селі Будище Звенигородського району на Черкащині, до наших днів зберігся поміщицький будинок родини Енгельгардтів (на знімку), стіни якого чули Тарасовий голос. Зберігся стародавній парк, пам’ятка садово-паркового мистецтва, і навіть велетенський дуб, у дупло якого, за оповідками, хлопець ховав свої перші малюнки!

 


Тривалий час приміщення колишньої панської садиби використовували під господарські потреби. Потім у добротному будинку розташовувалася сільська школа, поки її, через малокомплектність, не закрили.


Незадовго до відзначення у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка тодішня влада Черкащини на чолі з головою ОДА Сергієм Тулубом вирішила реконструювати маєток Енгельгардтів. На це з державного бюджету «вибили» 17 мільйонів гривень і запланували, що оновлена поміщицька садиба відчинить двері для відвідувачів наприкінці 2013 року.


Утім, коли у серпні того самого року реставратори взялися за історичну будівлю, достеменно ніхто не знав, що саме планують чиновники відкрити у садибі після дороговартісних робіт. Одні казали, що тут буде музей поміщицького побуту, інші, що відкриють «унікальний» музей Тараса Шевченка.


До глибокої осені тринадцятого року маєток готували до капітальної реконструкції. Знімали аварійні перекриття, стару штукатурку, підлогу. З настанням зими будь-які роботи раптово припинились. З об’єкта виїхали реставратори і будівельники. У невідомому напрямку зник ініціатор створення «поміщицького музею» Тулуб, а разом із ним розтанули, як fata morgana, й 17 мільйонів бюджетних гривень...


На запити ЗМІ щодо багатомільйонної оборудки на території с. Будище Звенигородська місцева прокуратура повідомила: за фактом розтрати коштів, передбачених на ремонтні роботи у національному історико-культурному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка», було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення. «На даний час у вказаному кримінальному провадженні проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на прийняття законного та обґрунтованого рішення», — поінформував Дмитро Пархоменко, керівник Звенигородської місцевої прокуратури.


Тим часом у прокуратурі Черкаської області зазначили, що їхній профільний відділ проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України.


Слідчі прокуратури, зокрема, встановили, що посадовці департаменту капітального будівництва Черкаської ОДА з листопада 2013-го по березень 2014 року, зловживаючи своїм службовим становищем, погодили акти із завищеними обсягами та вартістю виконаних робіт на п’яти об’єктах області. У тому числі Шевченківського національного заповідника у місті Каневі та національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Своїми діями чиновники завдали державі збитків на понад 4,3 мільйона гривень.


Як бачимо, у документах правоохоронних органів про зникнення 17 мільйонів бюджетних гривень поки що не йдеться. Як і про підозру конкретним посадовцям у вчиненні кримінального злочину.


Ось як прокоментував ситуацію зі «спадщиною пана Енгельгардта» тимчасово виконуючий обов’язки начальника слідчого управління Національної поліції у Черкаській області Дмитро Гусаченко: «З метою дослідження усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення призначено судову будівельно-технічну експертизу. Результати експертизи необхідні для вирішення питання про притягнення винних до кримінальної відповідальності, у тому числі встановлення суми заподіяних збитків та прийняття кінцевого рішення згідно із чинним законодавством України».


Хто ж ті «благодійники», що взялися реконструювати майже 200-літній маєток поміщика Енгельгардта? Слідством встановлено, що на замовлення департаменту капітального будівництва Черкаської ОДА цю справу доручили ПП «Сфера-Пласт». Цим приватним підприємством, заснованим 10.10.2007 року у селі Геронимівка, що під Черкасами, керує така собі Олена Ястребова. З повідомлень місцевих ЗМІ випливає, що бізнес-леді добре відома у підприємницьких колах. Крім названого ПП, вона очолює ще одне підприємство зі схожою назвою, яке також займається будівництвом житлових і нежитлових об’єктів.


З тих же відкритих джерел стало відомо, що «Сфера-Пласт» має доволі довгу судову практику. На рахунку ПП 75 ухвал, рішень та постанов в адміністративному, господарському та кримінальному праві. З останньої ухвали Придніпровського райсуду Черкас від 31 серпня 2016 року можна зрозуміти, що підприємство не обмежилося «відновленням» маєтку пана Енгельгардта... Утім, судячи з повідомлень працівників органів правопорядку, пані Ястребовій немає чого турбуватись. Адже відповідно до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України, терміни досудового розслідування обчислюються з дня повідомлення особі про підозру.

Оскільки у згаданих вище справах підозри досі нікому не оголошено, невідомо, стільки ще чекати «прийняття законного та обгрунтованого рішення». Можливо доти, доки остаточно завалиться «музей поміщицького побуту», а з ним зникнуть під риштуванням і цеглою будь-які докази багатомільйонної афери-крадіжки з державного бюджету.

Черкаська область.


Фото з відкритих джерел.