Бурхливі міжнародні суперечки щодо тендітної фігури київської князівни і французької королеви Анни Ярославни підігріли інтерес до вітчизняної історії в політичних колах. Власне, історичними подіями в цих колах і раніше маніпулювали у власних інтересах, не звертаючи уваги на реалії. А от у середовищі справжніх любителів історії, науковців та ентузіастів-реконструкторів особистість Анни Київської вже багато років є символом, який об’єднує країни і народи.

 

 

Шість років тому в Одесі групою любителів історичного мореплавання було збудовано копію слов’янського човна, який отримав назву «Анна Ярославна» (на знімку). На таких в ХІ—ХІІ столітті ходили європейськими ріками київські купці з товаром і князі з посольствами. У 2012 році човен вперше було представлено широкій європейській публіці. І він одразу спричинив великий інтерес. Але справжня презентація «Анни Ярославни» відбулася пізніше — у серпні 2016 року у французькому місті Брест, на міжнародному фестивалі історичних вітрильних суден. Тут було представлено понад 200 країн від Полінезії до Швейцарії і більш як тисячу вітрильників усіх часів і народів. І єдиним судном, яке представляло багатомільйонну Україну, була «Анна Ярославна».


Від самого початку будівництво човна й організація його походів трималися на плечах групи ентузіастів — науковців, підприємців, студентів, моряків і журналістів. Коли команда готувалася до експедиції в Брест, усі чудово розуміли, що після Майдану інтерес до України та її представників буде особливим. У більшості країн, зокрема й у Росії, участь у таких фестивалях організовують за кошти з державного фінансування, за активної підтримки міністерств і відомств. Кожна країна намагається представити свою історію та традиції якнайкраще. Саме для того, щоб потім не виникало спірних питань. І щоб у головах іноземних громадян сформувалася чітка картинка «де ведмідь, а де галушки». Але у всіх київських відомствах і міністерствах, дізнавшись, що одеський екіпаж на власному човні збирається представляти Україну на міжнародному фестивалі, були просто у захваті, розповідали, яку шляхетну місію він на себе звалив, а також обіцяли підтримати. Морально. Оскільки немає в Україні грошей на такі «дурниці». За логікою столичних чиновників і політиків, це завдання для волонтерів і ентузіастів.


Але й без державної підтримки екіпаж «Анни Ярославни» із 20 українців, більшість з яких одесити, дістався Бреста — найзахіднішої точки Франції. І тут на берегах Атлантики вони презентували усьому світу Одесу й Україну. І варто сказати, наробили фурору серед французької публіки. Тут Анну Ярославну знають як Анну Київську, пам’ятають і шанують. От як описувала перебування в Бресті Олена Астрахович, одна з учасниць української експедиції: «Потрібно віддати належне організаторам фестивалю «Брест-2016», нас там справді чекали. Україні виділили одне із центральних місць, де всі сім днів свята збиралися тисячі туристів. У місцевому яхт-клубі французи допомагали нам розвантажувати човен і спускати його на воду, при цьому постійно розповідали, що пам’ятають, як одесити приходили в Брест ще наприкінці 1990-х років на грецькій галері. Французький Червоний Хрест передав екіпажу цілу купу консервів та інших продуктів, якими команда харчувалася до самого повернення в Одесу. Дізнавшись про нашу участь, у гості на борт човна попрямували й представники української діаспори з подарунками — короваями, помідорами і жалем, що «наших так мало» і «чого ви раніше не сказали, ми б тут влаштували». Ми каялися, зітхали, пригощали українським салом й одеськими бичками в томаті, дарували сувенірні листівки й обіцяли «що наступного разу — обов’язково». А потім ввечері разом під оплески французів дивилися просто на вітрилі човна кіно про Одесу і старі мультфільми про пригоди козаків».


Від самого початку експедиція слов’янського човна «Анна Ярославна» задумувалася як проект народної дипломатії. Від міста до міста, від фестивалю до фестивалю, місцями перебування київської князівни та її сестер по всій Європі. Щоб не тільки воскрешати середньовічну історію, а й налагоджувати зв’язки сьогодні. Похід розраховано на п’ять років, і Брест має стати лише відправною точкою. Адже човен на зимівлю залишився у Франції.

У серпні цього року екіпаж має намір взяти участь у міжнародному фестивалі у французькому місті Памполь. Де знову представлятиме Україну. І тепер човен «Анна Ярославна» може стати показовим об’єктом не тільки культурним, а й політичним. Адже відношення держави до своєї історії формується в головах європейців саме з таких от презентацій. На сьогодні у команди ентузіастів, які об’єдналися в Центр історичних досліджень і реконструкцій, немає ні державної, ні спонсорської підтримки. Але одесити налаштовані обстоювати честь України й київської князівни Анни у Франції. І запрошують усіх небайдужих людей, для кого ім’я країни не порожній звук, а її майбутнє не просто черговий тур виборів, долучитися до них у цьому поході.

Фото Олени АСТРАХОВИЧ.