І все це відбувалось в обхід законодавства просто на очах у дорослих і правоохоронних органів! Останні, до речі, й самі активно наймали неповнолітніх на роботу. Причому найактивніше залучали найменших — віком до 10 років. Але батьки не заперечували проти цього, навпаки — самі намагались підшукати роботу для своїх нащадків... Які ж корисливі!

Усе це відбувалось у «Місті професій», яке виросло у центрі Хмельницького. Його спільними зусиллями звели представники центрів зайнятості, освітяни і роботодавці — ті, хто дбає про перспективи розвитку своєї галузі і поповнення її новими кадрами в майбутньому. Загалом було представлено понад 80 різних професій. Причому переважна більшість із них ті, що потрібні на обласному ринку праці. Акцент робили на робітничі спеціальності, сферу побуту та обслуговування.
Уже при вході до містечка професій кожна дитина могла отримати паспорт, котрий одночасно виконував і роль трудової книжки. З ним можна було пройти майстер-класи та «приміряти» на себе ту чи іншу спеціальність. Після «влаштування на роботу» кожен отримував запис у своєму паспорті й перші зароблені гроші. Щоправда, останні були умовними, і всім платили однаково — півсотні гривень. Робили це навмисно, щоб продемонструвати: все професії важливі, рівні, а головне — кожна допоможе заробити на життя в майбутньому. Всі купони пізніше можна було обміняти на солодощі, тож найактивніші отримали гарну винагороду. Словом, усе було як у дорослому житті: більше і старанніше попрацював — більше і отримав.
Вибір професій був дуже широкий. Діти могли випробувати себе у ролі судді чи стоматолога, попрацювати з інструментами по металу і спробувати себе у якості фармацевта. Свої таланти застосували юні художники та скульптори. Тут же дехто спробував на собі, що значить бути актором, співаком чи ведучим на телебаченні.
Водночас широко були представлені і доволі практичні спеціальності, як-от перукар, кухар, кондитер, слюсар, маляр чи муляр. До речі, останні мали чималу популярність у малечі. Діти змушені були чекати в черзі, щоб дістати змогу попрацювати з кельмою і викласти справжню стіну з цегли та розчину.
У хлопчаків неабияку зацікавленість викликали люди у формі. Майбутні правоохоронці могли не тільки поспілкуватись із поліцейськими, а й посидіти за кермом патрульної машини, приміряти амуніцію і навіть потримати в руках зброю. А дехто здобув перші навички роботи у вибухотехнічній службі, разом із кінологами та спецпризначенцями. Широкий арсенал техніки —  від пожежного автомобіля до гідравлічних ножиць та бензоріза — представили рятувальники. Та найцікавіше було приміряти повне обмундирування пожежника. Причому робили це не тільки діти, а й їхні батьки.
Практично всі спеціальності військових прикордонників представили курсанти Національної прикордонної академії. Видовищними були виступи кінологів і заняття з самооборони. А від охочих потримати в руках військове приладдя, що використовується при охороні кордонів, не було відбою. Як розповів заступник ректора з навчальної роботи Сергій Псьол, академія намагалась продемонструвати все те, що використовується в освітньому процесі при підготовці прикордонників. 
Усі, хто демонстрував свої професії, робили це з любов’ю і старанням. Кожен хотів показати, що його фах може стати справою всього життя, про вибір якої ніколи не пошкодуєш.
Хмельницький.

Фото автора.