З огляду на ситуацію в гірничо-металургійному комплексі України — погіршення економічного становища більшості підприємств галузі, падіння реальної заробітної плати і соціальної захищеності людини праці, небажання роботодавців вести конструктивний соціальний діалог — Центральний комітет Профспілки металургів і гірників України відкрито звернувся до представників влади і роботодавців з пропозиціями та вимогами щодо зміни критичної ситуації з рівнем життя працівників ГМК України.

 

На знімках: будні працівників гірничо-металургійного комплексу.

 

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ДО ВЛАДИ І РОБОТОДАВЦІВ
ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
ЩОДО КРИТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ
З РІВНЕМ ЖИТТЯ ПРАЦІВНИКІВ ГАЛУЗІ

Профспілка металургів і гірників України, будучи прихильником цивілізованих форм соціального діалогу, вимушена констатувати відсутність конструктивного соціального діалогу з роботодавцями та урядом, метою якого має бути взаємовигідний пошук шляхів розвитку галузі та забезпечення гідного рівня життя металургів і гірників України.

Колективні переговори з укладення Галузевої угоди в гірничо-металургійному комплексі України на новий строк яскраво демонструють відсутність бажання представників роботодавців підвищувати рівень заробітної плати та соціальних гарантій, які є вкрай низькими і не забезпечують відтворення продуктивної робочої сили. Центральний орган виконавчої влади в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України взагалі намагається усунутися від участі в цих переговорах. Протягом тримісячних колективних переговорів репрезентативних на галузевому рівні профспілок з роботодавцями Міністерство, незважаючи на неодноразові офіційні звернення профспілок, так і не спромоглося визначитися зі своїми представниками в цих переговорах.

Ситуація ускладнюється і тим, що сторонами Генеральної угоди досі не визначено розмір тарифної ставки робітника І розряду в небюджетній сфері на 2017 рік. Позиція роботодавців у цьому питанні є неконструктивною, а представники урядової сторони взагалі її не мають.

Рішення уряду про підвищення мінімальної заробітної плати до розміру 3200 грн. не вплинуло на зростання заробітних плат у промисловій сфері. Законодавчими змінами профспілкам заборонено користуватися новими показниками мінімальної заробітної плати при укладанні колективних договорів і угод.

Урядові «оптимістичні» звіти про значні темпи зростання середньої заробітної плати не мають під собою реальної основи, оскільки більшість працівників отримують заробітну плату нижчу за середню по Україні, а статистичне зростання відбувається за рахунок високооплачуваних категорій працівників. Це свідчить лише про те, що українське суспільство розшаровується на тих, хто є надбагатими, і працюючих жебраків.

Усе це відбувається в умовах тотального і нестримного зростання цін на товари першої потреби, газ, електроенергію та послуги ЖКГ, які повністю знецінили заробітну плату металургів і гірників.

За даними ООН, середня вартість споживчого кошика для однієї людини на день має становити 17 доларів, на місяць — 510 доларів, при цьому середня зарплата в металургійній галузі України становить 300 доларів.

Фактично Україна перетворилась на країну тотальної бідності, кожен день життя простого українця — це боротьба за виживання!

Крім того, недалекоглядним рішенням уряду, яке було ухвалено з порушенням основоположних принципів соціального діалогу, не менш як 40 тисяч металургів і гірників незаконно позбавлені права дострокового виходу на пенсію за роботу у шкідливих умовах праці. Неодноразові доручення Прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів щодо вирішення цього актуального питання залишаються невиконаними.

Зі свого боку роботодавці роблять дуже мало для забезпечення здорових і безпечних умов праці. І це при тому, що Україна має найвищі в Європі показники професійної захворюваності, виробничого травматизму, трудового каліцтва.

Усе це призводить до зростання соціального напруження в трудових колективах та стихійних протестів працівників на підприємствах галузі. Про відсутність конструктивного соціального діалогу на всіх рівнях свідчать останні події в Кривому Розі, під час яких працівники підприємств ГМК висунули справедливі вимоги щодо кардинального підвищення заробітної плати.

Плани соціальних реформ свідчать, що уряд та владна «еліта» недооцінюють реальні небезпеки та фактично підштовхують громадян та профспілки до масових акцій протесту.

ВВАЖАЄМО, що в нинішніх умовах необхідно винайти конструктивні рішення щодо підвищення трудових доходів громадян, передусім шляхом:

— кардинального підвищення реальної заробітної плати та доведення її купівельної спроможності до середнього рівня, еквівалентного 17 дол. на день;

— приведення цін на газ, електроенергію та послуги ЖКГ до рівня, що відповідатиме купівельній спроможності громадян, як це передбачено чинним законодавством, а не бажанням збагачення монопольних олігархічних груп;

— повернення незаконно відібраного права працівників на достроковий вихід на пенсію за роботу у важких і шкідливих умовах праці та недопущення звуження змісту і обсягу існуючих прав на пенсійне забезпечення громадян.

ПРОПОНУЄМО терміново скликати розширене засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради, профспілок, роботодавців з єдиним порядком денним:

«ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІДНОГО РІВНЯ ЖИТТЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ТА УКРАЇНИ В ЦІЛОМУ».

ВИМАГАЄМО від влади і роботодавців дотримуватися міжнародних трудових стандартів та залучати соціальних партнерів до обговорення політики та вироблення рішень, що впливатимуть на рівень життя працівників, з метою уникнення непотрібної конфронтації у суспільстві!

 

Фото надані
Профспілкою металургів і гірників України.