На Вінниччині індивідуальним власникам корів компенсують половину вартості придбаних доїльних установок та охолоджувачів молока. Але не всім. Хто може скористатися такою можливістю?
Мільйон гривень передбачено в обласному бюджеті на нинішній рік на компенсацію коштів селянам, які утримують у своєму дворі корів і хочуть доїти їх не вручну, а з допомогою доїльних установок. У 2016-му виділили таку само суму. Всі кошти перерахували. Надання такої фінансової допомоги передбачено обласною програмою підтримки індивідуальних селянських господарств. Започаткували програму в середині 2015 року. Вже тоді нею скористалися перші учасники. Відтоді у документ внесли деякі зміни. Причому, на користь тих, хто утримує круторогих. Як започаткували добру справу і хто може скористатися нею, розповів «Голосу України» заступник директора департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Микола Заїка (на знімку).
У будень і свято корівку треба доглядати
— У нашій області селяни утримують найбільше корів, — каже Микола Заїка. — Жоден інший регіон не має такої кількості дійного стада в індивідуальних господарствах. Доглядати корів — дуже важка робота. Без вихідних, у свята і будні. Корівку треба напоїти, нагодувати, подоїти. Доїнням переважно переймаються жінки. Щоразу нарікають, що від цього болять руки. А якщо корівок не одна, а більше!..
За словами співрозмовника, саме їхній департамент вийшов з пропозицією до обласної влади про підтримку господарів, які утримують у своїх дворах більше однієї корови.
— Ми запропонували виплачувати компенсацію за придбання доїльних апаратів тим, хто доглядає п’ять корів, — продовжує співрозмовник. — Людина купує апарат за власні кошти, а потім половину вартості повертаємо з обласного бюджету. Нас підтримали в облдержадміністрації, програму схвалили і депутати на сесії облради.
Одразу після оприлюднення документа до його авторів почали звертатися ті, хто має менше корів. «Люди запитували: а хіба три корови не так само важко доглядати, як п’ять? — продовжує Микола Заїка. — Правду казали. Фахівці департаменту поінформували керівництво регіону і внесли пропозицію поширити документ на тих, хто має три і більше корів. Хоча не були певні, що до нас дослухаються, бо кожна копійка в бюджеті, як мовиться, на вагу золота. Втім, депутати позитивно поставилися до пропозиції. З минулого року компенсуємо витрати на придбання апаратів тим, у кого у хлівах є три і більше круторогих».
Без охолодження скисне
— Доїльні апарати не тільки полегшують роботу, — наголошує М. Заїка. — Таке молоко чистіше, тому кращої якості. Ще одна пропозиція стосувалася компенсації за придбання охолоджувачів. Уявіть ситуацію: господарі видоїли три чи п’ять корів у спекотний день. Куди його сховати? Воно ж скисне.
Як пояснив співрозмовник, спочатку компенсували витрати або за доїльну установку, або за охолоджувач. Так було торік. З січня 2017-го внесли зміни до програми. У документі передбачили відшкодування коштів і за доїльний апарат, і за охолоджувач. «Тобто власники корів мають можливість отримати дві компенсації, — уточнює Микола Заїка. — Видоєне апаратом молоко і збережене в холодильній установці є продукцією вищого ґатунку».
Програма дала поштовх реалізації апаратів машинного доїння корів і охолоджувачів молока. Їх нині пропонують селянам у кожному районі. Займаються цим здебільшого фізичні особи-підприємці. «Компенсуємо витрати тільки на вітчизняні вироби, — наголошує посадовець. — Даємо роботу промисловим підприємствам, де їх виготовляють. У департаменті створено комісію, яка приймає документи. Її зібрання відбувається кожного місяця.
Крім фахівців департаменту, до її складу входять представники управління Державної фіскальної служби та Держпродспоживслужби».
Про компенсацію дізнався від знайомого
Григорій Зубченко із села Устя Бершадського району разом з дружиною доглядають четверо корів. У них троє дітей, усіх треба поставити на ноги. «Живу» копійку в селі, крім продажу молока, нема де більше заробити, — розповідає Григорій. — Одна корівка уже привела нам п’ятеро телят. Вона дає найбільше молока. Троє інші — первістки. Руками дуже тяжко доїти. Я постійно допомагав дружині, інакше в неї б руки, даруйте, повідпадали. Про те, що можна купити доїлку за півціни, дізнався від знайомого з сусіднього села...»
Знайти потрібну установку допомогли діти через Інтернет. Апарат харківського виробництва. Коштує понад шість тисяч гривень. Доставили його поштою. «Ми оформили документи — довідку із сільради, що маємо четверо корів, а також про їх ідентифікацію, копію власного паспорта, ідентифікаційного номера, а також копію документів на придбання доїльної установки. Завезли у Вінницю і нам перерахували на вказаний банківський рахунок половину вартості, — продовжує Григорій Зубченко. — З часу подання документів і отримання грошей минуло не більш як два місяці. Все це добре. Якби ж ще ціна на молоко трималася. Зимою платили по п’ять гривень за літр, а якийсь місяць — по шість і навіть трохи більше, а нині — чотири з копійками і, кажуть, буде ще менше. Доведеться продавати одну або й дві корівчини».
Співрозмовник пояснив, що в їхньому селі понад десять сімей утримують від двох і більше корів. Чи знають вони про компенсацію? Каже, хто хоче, той знає.
Сусід з їхньої вулиці теж зібрав документи, але грошей не отримав. «Якогось документа не вистачало, — продовжує Григорій. — Треба було довезти. Але він цього не зробив. Чому? Нема часу. Та й до Вінниці від нас неблизько. А документи приймають тільки там».
Вінницька область.
ДОСЛІВНО
Микола Заїка, заступник директора департаменту агропромислового розвитку, екології і природних ресурсів Вінницької ОДА:
— Компенсації підлягають витрати тільки на вітчизняні доїльні апарати й охолоджувачі молока.
Довідково
У 2015 році компенсацію за придбання доїльних установок отримали понад 40 індивідуальних власників корів, у 2016-му — майже 300, за чотири місяці 2017-го — 128. Загалом в області понад 500 селян утримують не менше трьох корів. У Бершадському, Чечельницькому та Тростянецькому районах є двори, де у хлівах по п’ять-сім дійних корівок.
Дійне стадо в області налічує 160 тисяч корів, з них майже 130 тисяч — у населення. Загальна кількість ВРХ — 339 тисяч голів, з яких у населення — 250 тисяч. У 2016-му корівки дали 854 тисячі тонн молока (на 2 відсотки більше, ніж у 2015-му). Понад 70 відсотків продукції надоїли від круторогих, що їх утримують індивідуальні власники.
